Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gosy_istoiq_wurn..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
287.23 Кб
Скачать

1. Національні джерела укр.Ж-ки

Зародженню і становленню укр. ж-ки сприяли нац.традиції збирання, обробки і поширення інф-ї та створення актуальних, дієвих публіцистичних творів. Вони й склали нац.джерела укр..преси. 1. «Літопис Руський» - перше джерело, в якому зібрана історико-політична інформація, прокоментована відповідним чином. Складався з 3 частин: «Повість минулих літ», «Київський літопис» та «Галицько-Волинський літопис».розповідається про розвиток земель з 852 по 1292 р. 2. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона (приблизно 1037-1050 р.р.) та «Повчання» Володимира Мономаха. У першому творі обгрунтовується думка про рівноправність укр..народу серед інших християнських народів, як духовний подвиг підноситься прийняття Володимиром Великим христ.релігії для княжої України. другий твір, адресований Мономахом своїм дітям, але звернутий у головних ідеях до широкого загалу, пропагує христ.цінності. 3. Усна народна творчість. Кобзарі збирали інформацію про видатну подію чи людину, зафіксувати її в слові, відповідним чином прокоментували, висловили своє ставлення – це є функція кобзарської творчості. 4. Полемічна л-ра. Народилася в процесі Берестейської унії 1596 р. бурхливий розвиток публіцистики у цей час – феноменальне укр.явище. у памфлетах, посланнях і трактатах укр.письменників Герасима і Мелетія Смотрицького, Стефана Зизанія, Христофора Філарета, Іоаникія Галятовського та Івана Вишенського давалася глибока оцінка релігійних та політичних проблем того часу, відстоювалася ідея укр.самобутності й самодостатності, вироблявся публіцистичний стиль, освоювалися прийоми полеміки. 5. Козацькі літописи 18 ст, серед котрих особливо виділяються твори трьох авторів: Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки а також анонімний твір «Історія русів». 6. Творчість мандрівних дяків. Вони працювали в площині побутової тематики, у цьому відношенні принципово відрізняючись від кобзарства, зорієнтованого переважно на культивування історичних жанрів, але й істотно доповнюючи його, зайнявши свою нішу в духовному житті укр.народу.

2. Журналістський процес в підавстрійській україні в кінці 18-поч.19 ст.

Першою газетою в Україні, що відповідала нашим нинішнім уявленням про подібного роду періодичні видання, була “Gazette de Leopol” (“Львівська газета”), яка виходила у Львові французькою мовою впродовж усього 1776 р. Дана газета була тижневиком, хоча виходила й не суворо регулярно. За приклад і взірець львівському журналістові правила столична “Gazette de Vienne” (“Віденська газета”).

“Gazette de Leopol” за головне своє завдання мала всебічне інформування своїх читачів про політичні новини в країнах Європи. Повідомлення з прива­тного життя трапляються рідко. Число повідомлень у кожному числі газети в залежності від обсягу новин могло коливатися від двох до десяти. Географія повідомлень охоплювала весь тодішній культурний світ. Митці, ремісники та купці могли поінформувати читачів газети про нові ви­находи, корисні відкриття, цікаві та приємні предмети свого мистецтва. Вла­сники майна могли через газету оголосити про його продаж. Місцева інформація та повідомлення з українського життя в Російській ім­перії становлять особливий інтерес. Усього три повідомлення стосувалося життя Великої України. Видання “Gazette de Leopol” мало велике значення для етапу становлення журналістики в Україні. Тижневик подав взірець часопису, зорієнтованого на традиції преси європейських столиць, інформував місцеву читаючу публіку про події в світі.

Наприкінці XVIII –поч. XIX ст. на теренах України виходять періодичні видання французькою, німецькою, польською, угорською та румунською мовами.

1783 року німець Іван Фрідріх Шіц почав видавати у Львові тижневик польською мовою “Pismo uwiadamijace Galicyi”, що виходив півроку. Від січня 1784 р. назва цієї газети змінюється на таку: “Lwowskie pismo uwiadamijace”.

Провідна ознака перелічених періодичних видань – їхня цілковита націо­нальна індиферентність. Інформація, пропонована ними відзначається нейт­ральністю щодо проблем національного життя, має цілковито космополітич­ний характер. Невдовзі у Львові почала виходити перша газета, яку вже не лише за мовою, але й за духом і характером слід вважати польською газе­тою. Йдеться про часопис «Щоденник па­тріотичних політиків», що видавався у вересні 1792 – червні 1793 років і від квітня 1794 до березня 1798 р. У Львові вперше в Україні почав видаватися й журнал. Це був ілюстрова­ний літературно-науковий місячник, що виходив з січня по червень 1795 р. польською мовою з довгою назвою – «Зібрання творів цікавих, що служать для пізнання різних на­родів і країв, вийнятих з щоденних та інших періодичних видань». У 6 числах журналу представлені матеріали з історії, географії, фізики, вихо­вання; майже всі вони перекладені з французьких часописів того часу.

У Львові зародилася й галузева журналістика в Україні. У 1801 році тут починає виходити журнал з правознавства “Annales Jurisprudentiae”, а в 1803 р. – журнал з воєнних наук “Militarische Zeitschrift” (Військовий журнал).

У 1811 році у Львові починає виходити “Gazeta Lwowska” (Львівська га­зета), якій судилося стати найтривалішим періодичним виданням України. Вона існувала до 1939 р., певний час мала й німецький паралельний варі­ант – “Lemberger Zeitung”.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]