9. Альманахи «Ластівка» і «Сніп». Автори, твори, значення

Євген Гребінка видав альманах «Ластівка», в 1841 р. в Петербурзі. Це був перший спеціалізований на представленні худ.л-ри альманах. У ньому були відсутні наукові статті та розвідки, літературно-критичні праці, етнографічні дослідження та ін.. Укр.ж-ка від універсалізму переходить до засад спеціалізації: книжка для читання, складена тільки з худ.творів. крім того, орієнтація виключно на укр..читача – відсутні рос тексти. Тут друкувалися твори Т.Шевченка, Л.Боровиковського, В.Забіли, Г.Ківтки, П.Куліша. книжка дала укр. читачеві і прозу, і поезію, і фольклорні записи. Багато творів «Ластівки» увійшли до історії укр. л-ри. «Ластівка» засвідчила зміну худ.стилів – котляревщини на романтизм та сентименталізм. Тут рішуче була заявлена ідея укр. самобутності. Гасло Г.Квітки про непідлеглість укр. тв-ті суду рос критиків, про необхідність в укр. слові реалізувати духовне життя укр. народу , було підхоплене Є.Гребінкою. «Ластівка» мала значно вищий худ рівень, ніж попередні укр. альманахи, набула широкого поширення й популярності серед читачів. Це був перший укр. альманах, виданий у столиці імперії, що сприяло його авторитету.

Альманах «Сніп» був задуманий О.Корсуном і випливав з потреби опублікувати розрізнені твори та добірки віршів, які кількісно не могли зібратися в окремі видання. Альманах мав призначення розважати читача у довгі зимові вечори на новорічні свята. Головним автором «Снопа» був М.Костомаров, що опублікував тут віршовану трагедію «Переяславська ніч», що була спробою адаптації на укр. грунті поетики й стилістики Шекспірових хронік. Це була перша в укр. л-рі віршована історична трагедія, що руйнувала близький до котляревщини жанр укр. опери. Тут М.Костомаров реалізував історіософську концепцію Харківської школи романтиків. Доля народна була в ній життєвим осердям інтересів і змагань героїв, відсутність консолідуючого начала в нац.свідомості тлумачилася автором як джерело нац . Набутком віршованої частини альманаху «Сніп» була публікація сатиричної поеми П.Кореницького «Вечерниці» і віршів М.Петренка. на завершення в альманасі друкувалися твори самого О.Корсуна. романтична лірика О.Корсуна була потрібною в укр. л-рі, розвивала новаторський напрямок, пов’язаний із запровадженням метафоричної поетики, пошуком оригінальних ідей, тем, образів, мотивів, але брак поетичної майстерності, недостатнє знання мови зробили його твори фактами біографії, а не літ. критики. Альманах засвідчував появу нових творчих сил в університетському Харкові, підживлення Харківської школи романтиків талановитою молоддю, яка за відсутності лідера І.Срезневського, була спроможна гідно зманіфестувати своє існування.

10. Альманахи «Киевлянин», «Молодик», «Южний руський сборник».

Видавець «Киевлянина» - Михайло Максимович, учений, енциклопедист, що у 1827 р.видав збірник «Малороссийские песни», «Украинские народные песни», «Сборник украинских песен». Започаткував укр..національну фольклористику. Мету «Киевлянина» ставив таку: повідомляти про все, що відноситься до буття Києва і всієї Південної Русі – Київської і Галицької. Окрасою 1 книги альманаху стали твори самого Максимовича: «Огляд старого Києва», казка «Снігурка», статті «Спогад про міста Пересипницю ...». У 1 книжцы дебютував П.Кулыш – цикл «Малоросійські оповідання». 1 книжка засвідчила намір Максимовича видавати альманах науково-белетрестичного х=ру, зосередити його на історичній тематиці й залучити відомих літераторів і науковців переважно з України. Головним автором 2 книжки був Максимович, що помістив свої історичні праці : «Видубицький монастир», т.д. 3 книга вийшла через 9 років у Москві, 2 частини: наукова проза і вірші авторів, що ніяк не пов’язані із Україною (Ф.Тютчев). – славянофільські тенденції.

Видання альманаху «Молодик» стало дітищем Івана Бецького, письменника, перекладача, видавця. «Молодик» стаав новим оглядом сил літературного Харкова, засвідчив бурхливе зростання його творчого потенціалу. 3 томи вийшли в університетській друкарні у 1843 році. Вони складали цілісність, об’єднану логічним задумом. У 1 друкувалися худ.твори харківських письменників рос.мовою; у 2-му – укр..відділ; 3-й – наукові статті й матеріали з історії України. Окрасою 1-го тому була повість Г.Квітки «Заснування Харкова». Сам Бецький лпублікував тут свої переклади з німецької мови. Він мав почав готувати збірник, який мав намір наповнити статтями, написаними по-малоруськи. Бецький заявив про добре бажання зібрати воєдино розсіяні сили духовних діячів і спрямувати їх на те, що мало б місцевий етнографічний та історичний інтерес. В альманасі було опубліковано твори Г.Ківтки, М.Костомарова, Т.Шевченка. Костомаров у «Молодику» дебютував як історик. Важливе значення в 3 томі мали мат-ли про заснування Харківського колегіуму. Здобутком 4 тому стали вірші О.Пушкіна, М.Лермонтова, П.Вяземского, Я.Щоголева, Є.Гребінки та ін..

Альманах «Южный русский сборник» був останнім проявом д-сті харківської школи романтиків. Видавав його у 1848 році А.Метлинський. Складався з 5 частин, які продавалися як окремо, так і зібрані в одну книжку. Кожна книжка містила великий літ.твір. першу частину склали 2 великі добірки ліричних віршів: «Думи й співи» М.Петренка та «Думки й пісні» Метлинського. У 2 частині була опубл.велика поема Стефана Олександрова «Вовкулака, українське повір’я: оповідання у віршах». Поч.. вона оглядом укр..л-ри. 3 частина містила поему М.Макаровського «Наталя, або дві долі разом». 4 частина містила повість у віршах Макаровського «Герасько, або талант і в неволі» - поважна лірична поема. У 5 книжці «Сборника» друкувалася драма Г.Основяненка «Щира любов, або милий дорогше щастя: драма. Виложена з бувальщини».

У цілому ж «ЮЖС» став видатним явищем в укр.культурі. Альманах закріпив потяг до спеціалізації, не містив фольклорних записів, наукових статей, джерел історії, а мав виключно л-ний х-р.