29. Історія журналу «Киевская старина»

Журнал представляє російськомовну укр..ж-ку кінця 19-поч 20 ст. Перший номер – 20 січня 1882 року, видання тривало 25 років. Всього вийшло 300 номерів, об’єднаних у 94 томи. Ж-л замислювався як чисто науковий, що висвітлював би історію, етнографію і л-ру Південної Русі. Організатори: В.Антонович, О.Лазаревський, 1-й редактор – Ф.Лебединцев.

Ж-л продовжив традиції «Основи», ставши, за визначенням І.Франка, «спеціальним органом для українознавства (...), який «по нужде времени» мусив видаватися рос.мовою». рос.мовою ширив укр..науку, перетворився на енциклопедію українознавства, розвинув напрямки л-ри й культури, вперше надрукував класичні дослідження В.Антоновича («Щоденник Освенцима», «Записки Карпа Хаєцького», та ін..), О.Лазаревського («Опис старої Малоросії. Історичний нарис місцевості, що складала Прилуцький полк»), П.Житецького «Нариси літературної історії Малоруського наречия в 17 столітті», Д.Багалія «Стан політики в малоруських містах 18 ст.», М.Сумцова «До історії слобідсько-українського чумацтва», В.Науменка та ін.. Ж-л опублікував велику кулькусть архівних джерел, документів з історії України, укр..л-ри; класичні твори І.Франка, П.Мирного та М.Старицького, М.Кропивницького, І.Карпенка-Карого, М.Коцюбинського, В.Винниченка. Опублікував класичні літературно-критичні праці С.Єфремова, ін.. Ж-л на чолі із В.Науменком боровся за дозвіл друкувати худ.твори укр..мовою і домігся його у 1897 р. Став чинником зростання укр..нац.свідомості, що призвело до завоювання ним дедалі ширшої аудиторії. Ж-л з наукового часопису еволюціонував до загального двомовного літ-наукового ж-лу. «КС» започаткувала традицію досліджень ІУЖ, опублікувавши «До історії газетно-журнальної справи в Києві» В.Науменка, «Харківська ж-ка початку нашого століття» С.Русової, «Український альманах» І.Срезневського, «Г.Ківтка як співробітник «Современника» О.Лазаревського, «Нездійснений журнал Куліша «Хата» Г.Вагилевича та ін.. тут закладені основи історіографії ІУЖ.

30. Українські альманахи другої половини XIX ст..

2 період історії укр..ж-ки позначений її відсутністю в Росії. Виключення складала альманахова л-ра, яка лишилася мало не єдиним способом її існування. Першою книжкою, що відкрила традицію альманаху «Хата» стала книжка «Луна». Вийшла наприкінці 1881 р. У Києві. Її видавцем був Лука Ільницький, книготорговець. «Луна» являла собою невелку книжку 120 сторінок. Відкрився томик віршем Шевченка «Хустина». Тут був опублікований нарис Нечуя-Левицького «Шевченкова могила». Поетичний дискурс книжки х-ся суперечливим протистоянням між бездарністю Кониського та талантом Старицького. Друга книжка альманаху не побачила світ. Значення «Луни» - перший альманах після тривалої перерви, засвідчував можливість реалізації подібного роду проектів, показував дорогу іншим авторам та видавцям, підштовхнув до видавничої д-сті М.Старицього.

Альманах «Рада» М.Старицького вийшов у Львові 1883 р. Редактор намагався організувати видання л-ного ж-лу, але дозвіл вдалося отримати лише на альманах. «Рада» являла собою грубу книжку на 470 сторінок, де було зібрано багато цінного мат-лу. Змістову лдомінанту складали дві присвяти «До України», й «До Миколи Лисенка». Другий поет, представлений у «Раді» був П.Куліш, що виступив під псевдонімом П.Ратай. він помістив 3 вірші, але вони складали змістову єдність, оберталися навколо теми поета та його ролі у суспільстві. «Рада» стала місцем дебюту Лоени Пчілки та Бориса Грінченка, які вже опублікували свої поетичні твори в галицьких часописах.

Роль «Ради » в ІУЖ: 1. продемонстрували високий рівень тодішньої укр..л-ри, 2. опубл.поруч із белетристикою наукових праць свідчило про план упорядника побудувати «Раду» на журнальних засадах, покажчик укр..л-ри, створений М.Комаровим. 3. М.Старицький прагнув перетворити його на журнал.

У 1888 р. з ідеєю нового альманаху «Вістка» виступив В.Горленко. він звернувся з листами до багатьох укр..письменників, прохаючи в них матеріали. Поданий до цензури альманах був затриманий там до осені. Потім видання заборонили без повернення рукописів.

В Одесі виданий альманах «Нива»: Укр..літ.збірник 1885 року. Його видавали М.А. Боровський, Дм.В.Маркович. «Нива» увібрала себе твори П. Панченка, К.Ухача, А.Бабенка, Тишковського.У 1886 році гурток херсонських літераторів на чолі з Д.В.Марковичем випустив альманах «Степ». Це була двомовна укр.-рос. книжка обсягом 391 стор. головна цінність – наукові розвідки. 1887 р. Літ. Альманах зявився у Харкові, «Складка», якому судилося стати більш тривалим, ніж попередники. У прозі прикметними були оповідання Б.Грінченка, Ц.Білославського. серед авторів були упорядник Білославський, Д.Мордовець, М.Вороний, М.Кононенко. головним твором, який заняв більше половини обсягу була драма В.Самійленка «Маруся Чураївна».