24. Журнали «Громадський друг», «Дзвін», «Молот». Загальна х-ка.

Журнал «Громадський друг» та його продовження: «Дзвін», «Молот» - реалізований проект створення товстого журналу з великою літ.частиною, широкою публіцистикою, розгорнутими інформаційними матеріалами. Журнал «Світ» - стабільність радикальної ж-ки, здатність її виносити уроки попереднього розвитку. Ж-ли «Народ», «Хлібороб», «Житє і слово».

1 число «Громадського друга» вийшло у 1878 р., конфісковане прокуратурою, підставою для цього стали вірші І.Франка «Товаришам із тюрми», статті М.Др-ва «Пригода д.Іповайського в Галичині». Другий номер теж конфіскований. М.Павлика віддано під суд і засуджено на 6 місяців тюрми за оповідання «Ребенщукова Тетяна». Видання залишилося на руках самого І.Франка. щоб ухильнутися від цензури, видавці ухвалили далі видавати окремі збірки щоразу під новою назвою раз на 2 місяці. 1 така збірка «Дзвін. Галицько-українська збірка»- поч..серпня 1878 р. як третє і четверте число «Громадського друга», конфіскована. Справа конфіскації «Дзвону» набула розголосу, тим часом Франко підготував нову збірку «Молот» - поч..січня 1879 р. як 5-7 числа «Гр..друга». неможливість існування у Львові періодичного видання соціалістичної спрямованості була доведена, І.Франко покинув цю справу.

«Гр..друг» був організований двома ж-стами: М.Павликом і І.Франком. їм вдалося залучити ширше коло авторів, ніж до «Друга». Часопис розподілявся на літературну й публіцистичну частини. М.Павлик надрукував свою прозу: «Ребенщукова Тетяна», «Пропащій чоловік» - що мала пекучу політ.проблематику. Більшість матеріалів «ГД» пройняті антицерковним духом. Другим видатним автором був І.Франко (вірші «Товаришам із тюрми», «Каменярі»). У «Молоті» І.Франко постав як сатирик («Дума про Наума Безумовича»). В цьому збірнику л-ний відділ був загалом представлений авторами: Р.Гудзман, М.Рошкевич, А.Павлик. перекладна л-ра. Публіцистика відбивала соціалістичну теорію – переклади західних творів («Що таке соціалізм?»). інформаційні рубрики: «Вісті з України», «Вісті з Галичини» - статистичні документальні дані, що містили аналіз фактів. Матеріали мали на меті засудження несправедливих державних порядків і експлуататорських економічних відносин. Незважаючи на конфіскації, ж-ли й збірники розходилися, читалися і мали великий вплив на стан громадської свідомості того часу; радикальний часопис виявився лідером і тягнув за собою всю укр..ж-ку.

25. Історія газет «Батьківщина» і «Діло»

У Львові вийшло перше число газети «Батьківщина». Заснував газуту як своє приватне підприємство Юліан Романчук. «Б.» була першою великою справою Романчука як раціонального лідера. Спрямував головну увагу на укр..село. «Б.» була загальнополітичною інформаційною газетою, яка не тільки повідомляла читачів про події у краї, в державі, світі, але й говорила з селянами їх мовою про їхні ж потреби. Читачі потяглися до діалогу з газетою – вона вміщувала у великому обсязі селянські дописи. Аудиторія швидко зростала. У більшості матеріалів газета пропонувала ідеї нац.єдності, класового миру серед українців, розвивалася думка про політичне визволення, яке може стати наслідком культурного та економічного піднесення українців. У літ.частині газети друкувалися твори Ю.Федьковича, А.Чайковського, С.Ковалева. вміщувала газета переклади з російської (М.Гоголь, О.Кольцов), норвезької (Б.Б̉̉́єрстена) та ін.. редакцією добиралися твори з народного життя, які відображали побут простолюду. 1886 року існувало щомісячне видання «Додаток до «Батьківщини»» літературно-наукового спрямування під курівництвом Олени Доброграєвої. Тут були вміщені ненадруковані раніше твори М.максимовича, І.Нечуя-Левицького, популярні історичні нариси «Запорозька спілка», «Січове товариство», публіцист.праці «Чого треба сільській школі», політ.огляд «Що робиться наУкраїні». У 1888-89 році газету редагував М.Павлик, що намагався надати газеті радикального спрямування, але зустрів опір консервативної читацької аудиторії. Газета протрималася до 1896 р. Роль – нац., політ, культ. пробудження укр..селянства й суспільства в цілому.

«Діло» замислювалося як загальнополітична інформаційна газета, розрахована на широкі кола українства, включно з міською інтелігенцією. Вона з’явилася невдовзі після «Батьківщини». Ініціатива газети була висловлена на нараді народовців, яку скликали Ю.Романчук і В.Барвинський. В народовський рух входить нова хвиля діячів, налаштованих на енергійні вчинки. Були відмінності в баченні завдань друкованого органу. В.Барвинський відстоював ідею політичного часопису, з теоретичним і літ.ухилом. В.Навроцький вказував на непідготовленість інтелігенції, яку може відштовхнути енергійна позиція газети, висловився за помірковану програму. Більшість підтримала Барвінського. Він забовязався працювати в газеті безкоштовно, поки вона не здобуде 300 передплатників, на такі в умови погодилися Ю.Романчук, М.Подолинський, Гладелович. Для покриття кошту друкарських витрат була заснована видавнича спілка «Діло» з внеском 50 злотих. Газета «Діло» - визначне явище ІУЖ. Це це одна з найстаріших укр..газет, що існувала близько 60 років. У 1939 р.- останній номер газети. Із захопленням Львова Червоною армією і встановленням у Західній Україні радянського ладу газета була заборонена. Періоди розвитку: 1. 1880-1887 – час становлення газети, подолання нею шляху до щоденного видання; 2. 1888-1902 – перебування газети під керівництвом І.Белея, функ-ня як щоденника, з’єднаного за народовським рухом. «Діло» широко висвітлювало суп-політ.життя України по обидва боки Рос.-укр.кордону, розповідало про всі визначні події поточної історії: становище галицьких селян, боротьбу українця з свої політ.права в Австрії та Росії, масову еміграцію, 1 світову війну та ін..