- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік 21.02.2012 (Згідно останніх змін №4566-VI ( 4566-17 ) від 22.03.2012)
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Судова влада і правосуддя в цивільних справах.
- •2. Цивільне судочинство та інші форми судочинства.
- •3. Джерела цивільного процесуального права. Структура цпк України.
- •4. Поняття цивільного процесу, та його структура (провадження, стадії, режими)
- •5. Судовий розгляд як стадія цивільного процесу.
- •6. Рішення Конституційного Суду України з питань цивільного процесу та їх значення.
- •7. Резолюції та рекомендації Комітету Міністрів ради Європи щодо доступності правосуддя у цивільних справах.
- •8. 3Начення практики Європейського Суду з прав людини для цивільного судочинства
- •9. Поняття та класифікація принципів цивільного процесу.
- •10. Принципи верховенства права та законності в цивільному процесі.
- •11. Принцип усності та безпосередності в цивільному процесі.
- •12. Право на справедливий судовий розгляд в цивільному судочинстві.
- •13. Принципи диспозитивності, змагальності та рівноправності сторін в цивільному процесі.
- •14. Принцип правової визначеності в цивільному судочинстві.
- •15. Принцип гласності та відкритості судового розгляду.
- •16. Фіксування судового процесу.
- •17. Перегляд і оскарження заочного рішення.
- •18. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Особи, які беруть участь у справі.
- •20. Поняття та види співучасті в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •21. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •22. Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.
- •23. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •24. Процесуальне правонаступництво.
- •26. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.
- •27. 3Агальновизнані принципи і норми міжнародного права у практиці цивільного судочинства.
- •28. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •29. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову (зустрічний позов, заперечення проти позову).
- •30. Поняття та види судового представництва.
- •31. Повноваження представника в суді.
- •32. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •33. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •34. Принцип пропорційності в цивільному судочинстві.
- •35. Значення рішень Конституційного Суду України з питань цивільного процесу.
- •36. Процесуальні права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі. Зловживання процесуальними правами.
- •37. Система судів цивільної юрисдикції та принцип інстанційності розгляду цивільних справ.
- •38. Юрисдикція Конституційного Суду України.
- •39. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.
- •40. Постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з питань цивільного процесу.
- •41. Поняття і види судових рішень.
- •42. Види позовів.
- •43. Поняття та види судових витрат.
- •44. Строки у цивільному процесі. Порядок їх продовження та поновлення.
- •45. Цивільна юрисдикція.
- •46. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви.
- •47. Наказне провадження.
- •48. Підстави та наслідки повернення позовної заяви позивачеві.
- •49. Підстави і наслідки зупинення провадження в справі.
- •50. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •51. Заочний розгляд справи.
- •52. 3Асоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •53. Законна сила судового рішення.
- •54. Поняття судових доказів, їх класифікація.
- •55. Окреме провадження в системі цивільного судочинстві.
- •56. Добровільне представництво в суді.
- •57. Поняття та види підсудності.
- •58. Поворот виконання судових рішень.
- •59. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).
- •60. Ухвали суду першої інстанції та їх види.
- •61. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.
- •62. Поняття доказування у цивільному процесі.
- •63. Предмет доказування.
- •64. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •65. Факти, що не потребують доказування.
- •66. Забезпечення доказів.
- •67. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •69. 3Агальна характеристика апеляційного провадження.
- •70. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •71. Загальна характеристика касаційного провадження.
- •72. Підстави для скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •73. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •74. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •75. Підстави і наслідки закриття провадження в справі та залишення заяви без розгляду.
- •76. Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
- •77. Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •78. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •79. Підстави та наслідки відмови у відкритті провадження по справі.
- •80. Провадження у справі до судового розгляду.
- •81. Законне представництво в суді.
- •82. Позовна заява, її реквізити.
- •83. Поняття позову та його елементи.
- •84. Порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •85. Докази у господарському процесі.
- •86. Право на звернення до суду. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом.
- •87. Порядок пред’явлення позову.
- •88. Органи примусового виконання судових рішень.
- •89. 3Агальна характеристика виконавчого провадження.
- •90. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.
- •91. Правові наслідки подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону.
- •92. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
- •93. Предметна юрисдикція господарських судів.
- •94. 3Агальні правила вчинення нотаріальних дій.
- •95. Поняття нотаріату та види нотаріальних дій.
- •96. Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії.
- •97. Правовий статус і види третейського суду.
- •98. Розгляд справ окремого провадження про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
- •99. Учасники господарського процесу.
- •100. Розгляд заяви про фальшивість доказів.
- •101. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •102. Провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •103. Відновлення втраченого судового провадження.
- •104. Розгляд справ окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •105. Розгляд цивільних справ апеляційним судом.
- •106. Розгляд справ окремого провадження про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •107. Застосування Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод в цивільному судочинстві.
86. Право на звернення до суду. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом.
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Право на пред’явлення позову може бути здійснено тільки в порядку встановленому законом. При цьому складовими порядку пред’явлення позову є: дотримання правил про підсудність; дієздатність позивача; дотримання належної форми позовної заяви. Важливою гарантією можливості реалізації права на пред’явлення позову є норма процесуального закону про те, що відмова від права на звернення до суду є недійсною. Правом на пред’явлення позову наділені всі ФО та ЮО. Всі вони можуть звернутися до суду з позовом про захист суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу. Право на пред’явлення позову – це інститут ЦПП, який регулює підстави і порядок порушення судової діяльності по захисту прав та охоронюваних законом інтересів.
Суб’єктивні передумов належать процесуальна правоздатність позивача і відповідача, процесуальна заінтересованість особи.
Об’єктивні передумови права на звернення з позовом до суду можуть бути позитивні та негативні. Передумови, наявність яких є необхідною для реалізації права на звернення до суду, називають позитивними. Негативними вважаються передумови, з відсутністю яких закон пов’язує можливість звернення з позовом. До них належать: відсутність рішення, що набрало законної сили, винесеного зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; відсутність ухвали суду, яка набрала законної сили, про прийняття відмови позивача від позову або про визнання мирової угоди сторін; та ін.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Законі України. Право на звернення до суду є невід’ємним особистим правом. Від цього права особа не може відмовитися. Це право не може бути обмежене правочином. В силу ч. 3 ЦПК така відмова є недійсною.
Особа має право звернути до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.
Частина 2 передбачає виняток із загального правила. Звертатися до суду за захистом інтересів інших осіб можуть особи, які, по-перше, за законом мають таке право та, по-друге, у випадках, встановлених законом. До таких осіб, зокрема належать, прокурор, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, консул (посол), місцеві державні адміністрації тощо.