- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік 21.02.2012 (Згідно останніх змін №4566-VI ( 4566-17 ) від 22.03.2012)
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Судова влада і правосуддя в цивільних справах.
- •2. Цивільне судочинство та інші форми судочинства.
- •3. Джерела цивільного процесуального права. Структура цпк України.
- •4. Поняття цивільного процесу, та його структура (провадження, стадії, режими)
- •5. Судовий розгляд як стадія цивільного процесу.
- •6. Рішення Конституційного Суду України з питань цивільного процесу та їх значення.
- •7. Резолюції та рекомендації Комітету Міністрів ради Європи щодо доступності правосуддя у цивільних справах.
- •8. 3Начення практики Європейського Суду з прав людини для цивільного судочинства
- •9. Поняття та класифікація принципів цивільного процесу.
- •10. Принципи верховенства права та законності в цивільному процесі.
- •11. Принцип усності та безпосередності в цивільному процесі.
- •12. Право на справедливий судовий розгляд в цивільному судочинстві.
- •13. Принципи диспозитивності, змагальності та рівноправності сторін в цивільному процесі.
- •14. Принцип правової визначеності в цивільному судочинстві.
- •15. Принцип гласності та відкритості судового розгляду.
- •16. Фіксування судового процесу.
- •17. Перегляд і оскарження заочного рішення.
- •18. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Особи, які беруть участь у справі.
- •20. Поняття та види співучасті в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •21. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •22. Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.
- •23. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •24. Процесуальне правонаступництво.
- •26. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.
- •27. 3Агальновизнані принципи і норми міжнародного права у практиці цивільного судочинства.
- •28. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •29. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову (зустрічний позов, заперечення проти позову).
- •30. Поняття та види судового представництва.
- •31. Повноваження представника в суді.
- •32. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •33. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •34. Принцип пропорційності в цивільному судочинстві.
- •35. Значення рішень Конституційного Суду України з питань цивільного процесу.
- •36. Процесуальні права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі. Зловживання процесуальними правами.
- •37. Система судів цивільної юрисдикції та принцип інстанційності розгляду цивільних справ.
- •38. Юрисдикція Конституційного Суду України.
- •39. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.
- •40. Постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з питань цивільного процесу.
- •41. Поняття і види судових рішень.
- •42. Види позовів.
- •43. Поняття та види судових витрат.
- •44. Строки у цивільному процесі. Порядок їх продовження та поновлення.
- •45. Цивільна юрисдикція.
- •46. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви.
- •47. Наказне провадження.
- •48. Підстави та наслідки повернення позовної заяви позивачеві.
- •49. Підстави і наслідки зупинення провадження в справі.
- •50. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •51. Заочний розгляд справи.
- •52. 3Асоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •53. Законна сила судового рішення.
- •54. Поняття судових доказів, їх класифікація.
- •55. Окреме провадження в системі цивільного судочинстві.
- •56. Добровільне представництво в суді.
- •57. Поняття та види підсудності.
- •58. Поворот виконання судових рішень.
- •59. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).
- •60. Ухвали суду першої інстанції та їх види.
- •61. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.
- •62. Поняття доказування у цивільному процесі.
- •63. Предмет доказування.
- •64. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •65. Факти, що не потребують доказування.
- •66. Забезпечення доказів.
- •67. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •69. 3Агальна характеристика апеляційного провадження.
- •70. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •71. Загальна характеристика касаційного провадження.
- •72. Підстави для скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •73. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •74. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •75. Підстави і наслідки закриття провадження в справі та залишення заяви без розгляду.
- •76. Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
- •77. Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •78. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •79. Підстави та наслідки відмови у відкритті провадження по справі.
- •80. Провадження у справі до судового розгляду.
- •81. Законне представництво в суді.
- •82. Позовна заява, її реквізити.
- •83. Поняття позову та його елементи.
- •84. Порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •85. Докази у господарському процесі.
- •86. Право на звернення до суду. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом.
- •87. Порядок пред’явлення позову.
- •88. Органи примусового виконання судових рішень.
- •89. 3Агальна характеристика виконавчого провадження.
- •90. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.
- •91. Правові наслідки подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону.
- •92. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
- •93. Предметна юрисдикція господарських судів.
- •94. 3Агальні правила вчинення нотаріальних дій.
- •95. Поняття нотаріату та види нотаріальних дій.
- •96. Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії.
- •97. Правовий статус і види третейського суду.
- •98. Розгляд справ окремого провадження про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
- •99. Учасники господарського процесу.
- •100. Розгляд заяви про фальшивість доказів.
- •101. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •102. Провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •103. Відновлення втраченого судового провадження.
- •104. Розгляд справ окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •105. Розгляд цивільних справ апеляційним судом.
- •106. Розгляд справ окремого провадження про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •107. Застосування Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод в цивільному судочинстві.
39. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.
Сторони, треті особи й інші особи, які беруть участь у справі, мають право давати усні та письмові пояснення судові, однак засобом доказування є тільки пояснення, які подані ними у процесі їх допиту, як свідків відповідно до ст. 65 ЦПК.
Стаття 62. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників. 1. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Пояснення сторін та їхніх представників в процесі доказування можуть надавати найбільш повні і точні відомості про обставини справи, оскільки вони є суб’єктами або ж представниками суб’єктів спірних правовідносин, що розглядаються судом. З тих самих причин їх пояснення не завжди можуть мати об’єктивний характер. Давати пояснення є правом сторін, тому за відмову від нього до сторони чи третьої особи не можуть бути застосовані заходи відповідальності.
40. Постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з питань цивільного процесу.
Зазначені роз’яснення містять узагальнені положення, призначені для багаторазового застосування з тієї або іншої категорії цивільних справ або при виникненні однорідних випадків. За змістом вони є результатом аналізу судових помилок і неправильних тенденцій у застосуванні судами процесуальних норм з певної категорії справ у зв’язку з відсутністю норми, що регулює те або інше процесуальне питання і на цій основі роз’яснення того, як слід прави-льно застосовувати відповідні норми права.
Постанова Пленуму Верховного Суду України, як і будь-який судовий акт, є підзаконним актом. Однак іменувати його нормативним актом і джерелом права ми не можемо, тому що на відміну від підзакошшх нормативних актів, виданих у порядку правотворчості компетентними органами, що є самостійни-ми регуляторами суспільних відносин, необхідно мати на увазі, що правила, встановлені Пленумом, перебувають в іншій площині, ніж підза- конні норми. Ці нормативні приписи складаються в рамках практики і для практики. Ті нормативні формулювання, які іноді включаються в керівні роз’яснення Пленуму, у юридичній літературі прийнято іменувати не нормою права, а правоположеннями, що є проміжним явищем, яке наближається до правових норм, але не збігається з ними.
Постанови Пленуму Верховного Суду України відрізняються від законодавчих актів тим, що вони: 1) приймаються вищим судовим органом; 2) офіцій-но є актами-роз’ясненнями з питань судової практики, тобто застосовуваних судами нормативних актів; 3) засновані на обов’язковості закону, зміст якого відображають; 4) не можуть змінити, скасувати закон або інший нормативний акт, застосовуваний судом.
Таким чином, постанови Пленуму Верховного Суду України не входять ні в систему права в цілому, ні в систему джерел цивільного процесуального права. Однак вони є складовою частиною правової системи України і відіграють значну роль у розвитку цивільного процесуального законодавства.