Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік

1. Судова влада і правосуддя в цивільних справах.

Судова влада – це реалізовані судом владні повноваження, якими він наділений для вирішення справ, віднесених до його компетенції в строгій відповідності з встановленими процесуальними формами шляхом застосування як процесуального, так і матеріального закону.

Чим відрізняється судова влада від інших гілок влади?

1) ідеологічною, теоретичною і юридичною передумовами здійснення судової влади повинне бути визнання необхідності такого державного ладу, який би зводив до мінімуму небезпеку тиранії і сваволі;

2) автономне функціонування судової влади. Це означає, що реалізація її функцій (матеріально-технічної, кадрової, інформаційно-аналітичної і т. п.) повинна здійснюватися під керівництвом вищих органів судової влади і не залежати від довільних рішень іншої влади;

3) особливість судової влади – здійснення своїх повноважень у строго регламентованій законом процесуальній формі;

4) особливе значення при здійсненні судової влади має внутрішнє переконання суддів, до якого вони прийшли в ході судового процесу, при вивченні й оцінці доказів, представлених сторонами, а в деяких правових системах добутих і самим судом;

5) особливість судової влади як незалежної галузі влади припускає суддівське самоврядування – створення спеціальних органів для вирішення кадрових, дисциплінарних та інших питань членів суддівського корпусу.

Таким чином, основне призначення судової влади – охорона членів суспільства від будь-якої сваволі громадян і від неправильних дій самої держави, її органів, посадових осіб. Без здійснення подібної діяльності держава не може вважатися правовою.

Ознаки судової влади:

1) народовладдя. Це виражається в створенні механізму реалізації прав громадського суспільства і кожної окремої особистості, захисту від зазіхань встановленого в державі правопорядку, утвердження соціальної справедливості. Саме зазіхання на них служить підставою застосування судової влади;

2) організаційна ознака судової влади, оскільки з її допомогою забезпечується соціальне керування в особливому середовищі: по здійсненню правосуддя, а також по забезпеченню конституційного і судового контролю в державному керуванні;

3) судова влада має універсальний характер, оскільки функціонує скрізь, де є людські колективи, чия діяльність урегульована законом;

4) за своїм суб’єктивним складом судова влада характеризується високим професіоналізмом, посадових осіб, які її здійснюють.

Принципи судової діяльності – визначають основні напрямки формування і реалізації судової влади. Значна частина принципів організації і функціонування судової влади закріплені в Конституції України (Розділ VIII «Правосуддя»). До них відносяться: 1) незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону; 2) незмінність суддів; 3) недоторканність суддів; 4) свобода доступу до суду; 5) принцип відповідальності держави за судову помилку; 6) законність; 7) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 8) забезпечення доведеності звинувачення; 9) змагальність сторін; 10) забезпечення обвинувачуваному права на захист; 11) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 12) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 13) обов’язковість рішень суду.

До функцій судової влади відносяться правосуддя і контроль.

Функція правосуддя – визначальна, оскільки органи судової влади переважно розглядають, власне кажучи, всі правові конфлікти. Правосуддя – це форма реалізації судової влади. Судова влада, як влада державни, крім правосуддя, втілюватися не може і не повинна.

Функція контролю своїм призначенням має здійснювати конституційний і судовий контроль за законністю й обґрунтованістю рішень і дій державних органів і посадових осіб.