- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік 21.02.2012 (Згідно останніх змін №4566-VI ( 4566-17 ) від 22.03.2012)
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Судова влада і правосуддя в цивільних справах.
- •2. Цивільне судочинство та інші форми судочинства.
- •3. Джерела цивільного процесуального права. Структура цпк України.
- •4. Поняття цивільного процесу, та його структура (провадження, стадії, режими)
- •5. Судовий розгляд як стадія цивільного процесу.
- •6. Рішення Конституційного Суду України з питань цивільного процесу та їх значення.
- •7. Резолюції та рекомендації Комітету Міністрів ради Європи щодо доступності правосуддя у цивільних справах.
- •8. 3Начення практики Європейського Суду з прав людини для цивільного судочинства
- •9. Поняття та класифікація принципів цивільного процесу.
- •10. Принципи верховенства права та законності в цивільному процесі.
- •11. Принцип усності та безпосередності в цивільному процесі.
- •12. Право на справедливий судовий розгляд в цивільному судочинстві.
- •13. Принципи диспозитивності, змагальності та рівноправності сторін в цивільному процесі.
- •14. Принцип правової визначеності в цивільному судочинстві.
- •15. Принцип гласності та відкритості судового розгляду.
- •16. Фіксування судового процесу.
- •17. Перегляд і оскарження заочного рішення.
- •18. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Особи, які беруть участь у справі.
- •20. Поняття та види співучасті в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •21. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •22. Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.
- •23. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •24. Процесуальне правонаступництво.
- •26. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.
- •27. 3Агальновизнані принципи і норми міжнародного права у практиці цивільного судочинства.
- •28. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •29. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову (зустрічний позов, заперечення проти позову).
- •30. Поняття та види судового представництва.
- •31. Повноваження представника в суді.
- •32. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •33. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •34. Принцип пропорційності в цивільному судочинстві.
- •35. Значення рішень Конституційного Суду України з питань цивільного процесу.
- •36. Процесуальні права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі. Зловживання процесуальними правами.
- •37. Система судів цивільної юрисдикції та принцип інстанційності розгляду цивільних справ.
- •38. Юрисдикція Конституційного Суду України.
- •39. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.
- •40. Постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з питань цивільного процесу.
- •41. Поняття і види судових рішень.
- •42. Види позовів.
- •43. Поняття та види судових витрат.
- •44. Строки у цивільному процесі. Порядок їх продовження та поновлення.
- •45. Цивільна юрисдикція.
- •46. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви.
- •47. Наказне провадження.
- •48. Підстави та наслідки повернення позовної заяви позивачеві.
- •49. Підстави і наслідки зупинення провадження в справі.
- •50. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •51. Заочний розгляд справи.
- •52. 3Асоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •53. Законна сила судового рішення.
- •54. Поняття судових доказів, їх класифікація.
- •55. Окреме провадження в системі цивільного судочинстві.
- •56. Добровільне представництво в суді.
- •57. Поняття та види підсудності.
- •58. Поворот виконання судових рішень.
- •59. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).
- •60. Ухвали суду першої інстанції та їх види.
- •61. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.
- •62. Поняття доказування у цивільному процесі.
- •63. Предмет доказування.
- •64. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •65. Факти, що не потребують доказування.
- •66. Забезпечення доказів.
- •67. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •69. 3Агальна характеристика апеляційного провадження.
- •70. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •71. Загальна характеристика касаційного провадження.
- •72. Підстави для скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •73. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •74. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •75. Підстави і наслідки закриття провадження в справі та залишення заяви без розгляду.
- •76. Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
- •77. Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •78. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •79. Підстави та наслідки відмови у відкритті провадження по справі.
- •80. Провадження у справі до судового розгляду.
- •81. Законне представництво в суді.
- •82. Позовна заява, її реквізити.
- •83. Поняття позову та його елементи.
- •84. Порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •85. Докази у господарському процесі.
- •86. Право на звернення до суду. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом.
- •87. Порядок пред’явлення позову.
- •88. Органи примусового виконання судових рішень.
- •89. 3Агальна характеристика виконавчого провадження.
- •90. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.
- •91. Правові наслідки подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону.
- •92. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
- •93. Предметна юрисдикція господарських судів.
- •94. 3Агальні правила вчинення нотаріальних дій.
- •95. Поняття нотаріату та види нотаріальних дій.
- •96. Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії.
- •97. Правовий статус і види третейського суду.
- •98. Розгляд справ окремого провадження про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
- •99. Учасники господарського процесу.
- •100. Розгляд заяви про фальшивість доказів.
- •101. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •102. Провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •103. Відновлення втраченого судового провадження.
- •104. Розгляд справ окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •105. Розгляд цивільних справ апеляційним судом.
- •106. Розгляд справ окремого провадження про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •107. Застосування Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод в цивільному судочинстві.
38. Юрисдикція Конституційного Суду України.
Конституційний Суд України є незалежним органом в системі судової влади, покликаним забезпечувати відповідність законів, інших нормативних актів органів законодавчої і виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав та свобод особи. Основна мета діяльності Конституційного Суду України – забезпечення конституційної законності і верховенства Конституції України. Статус, повноваження та положення щодо організації діяльності Конституційного Суду України визначені Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України». КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Цим визначається його особливий статус, в тому числі в сфері цивільно-процесуального судочинства. КСУ вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів КУ і надає офіційне тлумачення КУ та ЗУ, в т.ч. ЦПЗ.
Відповідно до ЗУ «Про КСУ»: Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України. Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо: 1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (за зверненнями: Президента України: не менш як сорока п’яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим); 2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України; 4) офіційного тлумачення Конституції та законів України; 5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України; 6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України. Стаття 14. Межі повноважень Конституційного Суду України. До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Стаття 15. Підстави для визнання правових актів неконституційними. Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.
ЗУ та інші НПА за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю або частково, якщо вони не відповідають КУ, або якщо була порушена встановлена КУ процедура їх розгляду, прийняття або набрання ними чинності. ЗУ, інші НПА або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана ФО чи ЮО актами та діями, визнаними неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законом порядку. Рішення КСУ є остаточними та обов’язковими для виконання на території України. Вони не можуть бути оскаржені. Таким чином, КСУ шляхом виконання своїх прямих повноважень виступає орієнтуючим фактором при тлумаченні системи ЦПЗ.