- •29. Нелогічні дії як предмет соціології в. Парето.
- •26. Теорія соціальної дії м. Вебера
- •30. Соціологія політики м. Вебера
- •25. Правила соціологічного методу е. Дюркгейма.
- •27. Основні поняття соціології п. Бурдьє.
- •31. Теорія аномії р. Мертона.
- •32. Феноменологічна концепція знання п. Бергера та т. Лукмана.
- •36. Концепція «соціального характеру» е. Фромма.
- •38. Фердінанд Тьонніс про спільноту і суспільство.
- •79. Ієрархія шкал за рівнем вимірювання. Шкали: визначення, припустимі операції та перетворення, приклади
- •80. Міри центральної тенденції та варіації для шкал різних типів
- •81. Одно- та двовимірна таблиця: структура таблиці, правила читання, інтерпретації та презентації таблиць у публікаціях.
- •82. Нормальний розподіл: параметри, вид кривої розподілу, інтерпретація площі під кривою розподілу.
- •83. Статистичний розподіл: умови застосування, параметри, інтерпретація, сфера застосування.
- •84. Стандартизація змінних: мета стандартизації, формула обчислення стандартизованої змінної.
- •Крива нормального розподілу (крива Гауса)
- •85. Відбір об’єктів для аналізу за умовою в пакеті spss (оса).
- •86. Поняття статистичного висновку. Точкове та інтервальне оцінювання статистик. Характеристики точкових оцінок.
- •87. Поняття довірчої імовірності та довірчого інтервалу, їх інтерпретація.
- •88. Побудова довірчих інтервалів для середнього, частки, коефіцієнту кореляції.
- •89. Парна та множинна лінійна регресія: крива, загальний вигляд рівняння, інтерпретація.
- •90. Види алгоритмів кластерного аналізу, критерії визначення кількості кластерів, оцінка надійності
- •91. Факторний аналіз: основна ідея, задачі, які вирішуються за допомогою фа, аналіз та інтерпретація результатів факторного аналізу.
- •33. Концепція «авторитарної особистості» у працях е. Фромма, м. Хоркхаймера та т. Адорно
- •34. Проблема класів та класової боротьби у працях к. Маркса.
- •Об’єкт та предмет соціології громадської думки. Специфіка соціологічного підходу до вивчення громадської думки.
- •24. Конфліктний функціоналізм л. Козера
- •Теорія «спіралі мовчання» е. Ноель-Нойман.
- •Теорія стереотипізації у. Ліппмана.
- •Громадська думка у працях п. Бурдьє.
- •Поняття суб’єкту громадської думки. Типологія суб’єктів громадської думки.
- •Громадська думка як соціальний інститут. Функції громадської думки.
- •Режими взаємодії громадської думки та влади. Концепція д. Гаври.
- •Н. Шампань про проблеми вивчення громадської думки
- •Громадська думка у працях ю. Хабермаса
- •Змі як чинник формування громадської думки.
- •28. Передумова виникнення соціології як окремої науки
- •42. Е. Дюркгейм про соціальні факти
- •68. Пошук і відбір експертів для проведення експертизи в соціологічному дослідженні. Процедури експертного опитування.
79. Ієрархія шкал за рівнем вимірювання. Шкали: визначення, припустимі операції та перетворення, приклади
Вивчення соціальних явищ чи процесів обумовлює вияв не тільки їх якісних, а й кількісних характеристик. Процес їх отримання базується на так званій процедурі виміру. Соціологічна практика виробила цілий ряд підходів для виміру установок, думки, мотивів, оцінки знань, умінь, інформативності. Всі ці фактори, які використовуються для соціологічного виміру, прийнято називати індикаторами. Всім індикаторам притаманні різні характеристики, що виступають в якості варіантів відповідей на питання. Вимір - це процедура, за допомогою якої об’єкт вимірюється з певним еталоном-еквівалентом і отримує числовий вираз у певному масштабі. Для цього існує прийом шкалювання - якісно-кількісна процедура виміру соціальних показників, отримання моделі властивостей соціального об’єкта, або квантифікація поняття. На цьому етапі широко застосовуються різні математично-статистичні методики.
Головний принцип пошуку еталона виміру полягає у ранжируванні всіх основних ознак, характеристик природи та механізму суспільного життя згідно з їх поляризацією – більше - менше. Сам пошук еталона виміру здійснюється в кілька етапів. На першому етапі закладається (формується) система відповідності тієї чи іншої властивості, котра характеризуватиме одиниці спостереження, наприклад, належність індивіда до соціального класу, згідно з основними стратифікаційними ознаками (рівень багатства, влади, престижності, авторитету і т. ін.). Друга стадія дозволяє соціологові встановити протяжність властивостей, які були виділені в якісному аналізі. Для цього застосовують або оцінки, визначені експертами, або будується шкала виміру. Надалі встановлюються емпіричні індикатори або зовнішні ознаки тих властивостей, котрі піддаються розподілу в усій протяжності властивостей. Завдяки їм виявляють наявність або відсутність їх у досліджуваній групі. Надалі індикаторні показники комбінують у шкали – найрозповсюдженіший інструмент у соціології.
Типи шкал мають ієрархічну впорядкованість по складності. У соціологічних дослідженнях застосовують кілька основних типів шкал: номінальні, рангові, інтервальні (метричні), шкали відношень. За допомогою номінальних шкал визначаються переважно об’єктивні ознаки, властивості респондентів (опитуваних): стать, рід занять, освіту, національність тощо. Завдяки номінальним шкалам, як правило не "вимірюють" ту чи іншу ознаку чисельно (ступінь, насиченість), а "визначають" її як альтернативу, варіант. Приклад номінальної шкали, яка визначає національність:
■ українець; ■ росіянин; ■ білорус; ■ єврей; ■ інша.
Рангові (порядкові) шкали застосовують саме для "вимірювання" більшості властивостей і ознак соціальних явищ, як правило, через ставлення респондентів (до чого-небудь, до когось).
Приклад:
З даним викладачем у Вас: ■ постійно існує повне взаєморозуміння; ■ не повною мірою існує взаєморозуміння; ■ взаєморозуміння повністю відсутнє.
Інтервальні (метричні) шкали застосовуються для виміру тих ознак та властивостей, значення яких можна виразити чисельно (вік, дохід, стаж тощо).
Приклад:
Ваш стаж роботи на даному підприємстві:
1. До 1 року; 1. Менше 1 року; 2. До 5 років; або 2. Від 1 до 2 років; 3. До 10 років; 4. Від 2 до 5 років; 4. Понад 5 років.
Переважно всі типи шкал використовуються у комбінованій формі. Існує цілий ряд правил та вимог до побудови шкал виміру у соціології. Одними з таких основних вимог щодо конструювання шкал є: валідність шкали, її повнота та чутливість.
Валідність шкали виражається в тому, що застосована шкала повинна вимірювати саме ті властивості чи якості досліджуваного об’єкта, які дослідник намагається виміряти.
Повнота шкали виміру зумовлює (вимагає) включення всіх наявних варіантів значень того чи іншого індикатору.
Чутливість шкали - це її здатність виявляти характеристику індикатора зі ступенем диференціації. Наприклад:
Наскільки Ви задоволені навчанням у даному вузі:
1. Вкрай не задоволений; 2. В цілому не задоволений; 3. Не можу сказати однозначно; 4. В цілому задоволений; 5. Повністю задоволений.
Як правило, позиції шкал, які використовуються для оцінок, розміщують симетрично - число позицій з позитивними та негативними значеннями однакове, а між ними розміщується позиція із нейтральним значенням.