68. Пошук і відбір експертів для проведення експертизи в соціологічному дослідженні. Процедури експертного опитування.

Експертне опитування – це різновид соціологічного опитування, під час якого респондентами виступає особливий тип людей – експерти. Це компетентні особи, які мають глибокі знання про предмет чи об’єкт дослідження.

Експерт – це спеціаліст, який робить висновки при розгляді певних питань.

На відміну від використання звичайних опитувальних методик, організація експертного опитування потребує ви­рішення трьох специфічних проблем:

- формування експертних груп;

- вибір і обґрунтування процедури роботи експертів;

- вибір методів опрацювання результатів експертних оцінок.

Що стосується першої з названих проблем, то вона не настільки проста, як це може здаватися на перший погляд. Вся справа в тому, що далеко не кожний спеціаліст може бути експертом. При доборі експертів враховується багато чинників: компетентність, посада, наявність наукового ступеня, вченого звання, кількість опублікованих праць і посилань на них, думка громадськості про експерта, стаж роботи в даній галузі знань, чи є експерт вузьким спеціалістом або універсалом, які його здатності до «декомпозиції» і «синтезу» аналізованих проблем, наскільки стійкі його погляди і моральні якості (рівень самокритики).

В експертизі не повинні брати участь спеціалісти, які так чи інакше зацікавлені в дослі­дженні з даних проблем і потім беруть участь у прийнятті рішень (це загальна вимога до використання описаного методу). У доборі експертів застосовується ряд методів, основні з яких: документальний і експериментальний. У першому випадку критеріями є соціально-демографічні і фахові ха­рактеристики залучуваних спеціалістів (вік, посада, нау­ковий ступінь). Що ж стосується експериментального добору, то тут використовується або тестування потенцій­них експертів, або аналіз ефективності їхньої роботи, да­них ними колишніх прогнозів.

Найважливіша проблема організації експертних опи­тувань – вибір найбільш ефективної для даної ситуації процедури роботи експертів. По суті йдеться про чотири ос­новні процедури такої роботи, обумовлені двома групами чинників: чи працюють експерти разом або порізно, і, з іншого боку, - чи працюють вони в один етап, тур або обго­ворюють проблему декілька разів. Це стосується таких про­цедур:

• «мозковий штурм» - експерти працюють разом, за визначеною специфічною методикою, зустрічаються один раз; «лицем до лиця» - експерти працюють разом, причому в декілька турів;

• разове анонімне опитування – експерти працюють індивідуально (наприклад, розсилають анкети, поштою);

• «дельфійська техніка» - експерти працюють окремо, причому в декілька турів (анкети розсилають, потім збирають; уточнюють проблему, після чого проводять опи­тування).

Перелічені процедури роботи експертів є основними, базовими. На їх основі створено і використовуються найрізноманітніші процедури і методики діяльності експертних груп. Методика проведення опитування експертів, природно, відрізняється від звичайного анкетного опитування се­ред населення, і, в першу чергу, це стосується вибірки опитуваних.

Третя важлива проблема, пов'язана з використанням методики експертного опитування - проблема методів опрацювання результатів роботи експертів. Вона полягає не в значущості математичних і статистичних процедур. Всі вони, природно, при цьому застосовуються. Важливо інше: робота експертної групи – це не просто залучення спеціалістів-консультантів, це не «консиліум», у рамках кот­рого «вислуховують» різноманітні точки зору. Метод експертних оцінок - це специфічний дослідний метод інтегрування, узагальнення думок експертів, одер­жання на цій основі цілком нового знання, гіпотез, рішень. Звідси - важливість проблем опрацювання й уза­гальнення результатів експертних опитувань.

Для вивчення тенденцій, що виявляються в процесі експертизи, використовуються не тільки різні узагальнені показники: середня арифметична, медіана, коефіцієнти варіації тощо, але й математичні моделі (лінійні і нелінійні, експоненціальні, логістичні), а також спеціальні математичні і статистичні методи, створені для опрацю­вання експертної інформації.

Помилки та труднощі у застосуванні експертного опитування:

1. Нечіткість у визначенні цілей експертизи. Їх невідповідність можливостям експертів, використовуваній техніці проведення експертизи.

2. Опитування експертів проводиться без спеціально розробленої програми.

3. Неефективне використання експертів. Експертиза призначена для отримання інформації, яка могла б буи зібрана іншими, менш складними методами.

4. Недостатньо ретельний підбір експертів. Оцінка компетентності кандидатів в експерти має односторонній характер, що призводить до появи в групі експертів випадкових людей.

5. Надлишковий оптимізм в оцінці результатів опитування. Дані експертизи не підтверджені іншими об’єктивними даними.

6. Виникли труднощі інтерпретації даних через значну неоднорідність відповідей, труднощі співставлення даних різнорідних групах експертів.