10. Змі як чинник формування громадської думки.

Розглядаючи засоби масової інформації (ЗМІ) як чинник формування громадської думки, треба зазначити, що безпосереднім об`єктом дії інформаційних повідомлень є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації. ЗМІ мають чималі можливості інформаційно впливати на формування громадської думки.

ЗМІ – один із соціальних інститутів, що тією чи іншою мірою виконують замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Можна зазначити два аспекти такого впливу. По-перше, ЗМІ істотно сприяють засвоєнню людьми різного віку широкого спектра соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері політики, економіки, здоров`я, права тощо. По-друге, ЗМІ фактично є своєрідною системою неформальної освіти та просвіти різних категорій населення. При цьому користувачі ЗМІ здобувають досить різнобічні, суперечливі, несистематизовані знання, відомості з різних питань суспільного та політичного життя.

Інформаційна діяльність ЗМІ здійснює надзвичайно великий вплив на життя суспільства в цілому, на соціально-психологічний і моральний портрет кожного з членів цього суспільства, оскільки будь-яка нова інформація, що надходить по каналах ЗМІ, відповідним чином типізована і несе в собі багаторазово повторювані політичні орієнтації і ціннісні установки, що закріплюються у свідомості людей. А в кризові періоди історичного розвитку люди в стані соціального занепокоєння, особливо ті, які піддаються навіюванню, легко реагують на різні нові стимули й ідеї, а також більш податливі до пропаганди.

ЗМІ виконують різні соціально-політичні або економічні функції, з яких — у залежності від певного числа типових ситуацій — набувають особливу суспільну значимість у своїй інформаційній діяльності [3]. Це можуть бути функції організатора, об’єднувача, консолідатора суспільства, його просвітителя.

Але вони можуть виконувати і дезінтегруючу, роз’єднувальну функцію. ЗМІ є могутньою силою впливу на свідомість людей, прийом оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини. Особливо чітко це проявляється у відношенні до електронних ЗМІ. У міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А за емоційним впливом на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають найбільшу аудиторію.

Природа і зміст інформаційних потреб глибоко пов’язані з усією життєдіяльністю людини. Тому їхній аналіз має виходити не тільки зі сфери спілкування (як при тематичних інтересах). Необхідно брати до уваги цілісну систему діяльності, у яку включена особистість. Інформаційні потреби, як і будь-які інші, є збудником активності людей.

Якщо вони не задовольняються повідомленнями, переданими ЗМІ, то аудиторія або шукає потрібну інформацію в інших каналах, або приборкує потреби в такого роду інформації, а, отже, і свою активність та довіру в цій сфері.

Важливо знати, яким чином задоволення (чи незадоволення) визначених інформаційних потреб може вплинути на характер і ефективність повсякденної діяльності людей, на їхню активність та довіру у різних сферах суспільного життя. Адже вплив інформаційної діяльності ЗМІ за допомогою радіо, телебачення та друкованих ЗМІ на суспільну свідомість вимірюється не числом (чи навіть якістю) "дбайливо прикрашених" картинок, а здатністю цих засобів спонукати особистість чи соціальну групу включитися в діяльність суспільства на різних рівнях — від безпосереднього, найближчого оточення до суспільних рухів світового масштабу.

Одним з головних інструментів ЗМІ є міфи та стереотипи, за допомогою яких вони маніпулюють масовою свідомістю. Вони несуть у собі важливий ірраціональний (особливо релігійний) компонент, стають частиною традиції. Проте міф і в сучасному суспільстві не втратив свого значення як важливої форми суспільної свідомості і представлення дійсності. Структура міфу і характер його сприйняття суспільною свідомістю добре вивчені, що дозволило створити в демократичних державах цілу індустрію, яка фабрикує і впроваджує міф з метою маніпуляції свідомістю і поведінкою. Такі міфи, звичайно, рідко стають частиною довготривалої традиції, що входить до ядра культури. Проте в сучасній різноманітній масовій культурі вони можуть займати велике місце, а головне, вони вирішують конкретні задачі по маніпуляції свідомістю.