6. Політичне консультування

Політичне консультування- це процес, за якого спеціалісти-професіонали допомагають політику чи політичній партії знайти найефективніший манер чи виробити стратегію поведінки, що приводить до успіху в політичній чи суспільній діяльності.

Поле діяльності політичних консультантів надзвичайно широке: це і «розшифровка» результатів соціологічних досліджень, і наступний крок — планування виборчої кампанії, виходячи з отриманих даних, налагодження виборчої комунікації. Проте в центрі уваги консультанта постійно перебуває імідж кандидата — саме тому консультанта часто називають іміджмейкером, хоча це і не вірно. Класичний іміджмейкер займається, головним чином, зовнішністю клієнта, його манерами, мовою і т.д.

Політичний консультант піклується не стільки про психологічний або естетичний, скільки про соціально-політичний зміст образу: кандидат повинен завжди залишатися самим собою, але в той же час відповідати суспільній потребі в лідерові певного типу, утілювати зрозумілу виборцям політичну ідею.

В Україні політичні консультанти зівились в 1999 р. перед президентськими виборами. 2003 р. була створена Асоціація політичних консультантів України, яка об’єднала спеціалістів у даній сфері, та всеукраїнська громадська організація «Українська ліга зі зв’язків із громадськістю». Важливість формування в українській політиці професійного співтовариства консультантів визначається через часті випадки підтасовування результатів досліджень ринку — соціологічних і експертних опитувань, на матеріалах яких формулюють ся рейтинги політиків.

5 критеріїв професіоналізму політичних консультантів:опора на загальновизнані теоретико-методологічні підходи; компетентність, що визнається користувачами послуг управлінця; компетентність, що визнається колегами по професії; наявність професійної асоціації, яка займається підготовкою кадрів і підвищенням кваліфікації своїх членів; дотримання менеджером професійної етики.

7. Прогнозування політичних процесів і його вплив на ефективність державного управління

Прогноз- це ймовірне науково обґрунтоване судження про можливі стани об’єкта в майбутньому і про шляхи і терміни досягнення цих станів.

Прогнозування політичних процесів- спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку політичного життя, його процесів, подій і явищ. Політичне прогнозування — обов'язкова умова успішної політичної діяльності. Воно передбачає вироблення політичного прогнозу, суджень про майбутнє в політичному процесі. Від політичного прогнозування залежить ефективність політичної діяльності, воно є започаткованою політичною оцінкою, яка ґрунтується на усвідомленні політичних інтересів певних соціальних груп. Розрізняють внутрішньополітичне і зовнішньополітичне прогнозування. Внутрішньополітичне прогнозування— це спеціальні дослідження, метою яких є виявлення перспективних тенденцій, шляхів, строків, етапів політичного розвитку суспільства, вдосконалення політичної системи, політичних відносин. Соціально-політичне прогнозування ґрунтується на аналізі інформаційного масиву(періодична преса, політичні огляди і звіти, статистичні дані) — сукупності даних, які зведені до певної системи наукових фактів і характеризують об'єкт прогнозування. Прогнози розробляються з допомогою певних методів прогнозування, які являють собою сукупність способів і процедур відбору й аналізу емпіричної інформації з метою складання прогнозу. Методологія політичного прогнозування використовує закономірності функціонування політичних систем і закономірності їхнього розвитку. У політичному прогнозуванні використовується: екстраполяція, експертні оцінки, моделювання, історична аналогія, сценарії майбутнього. Найважливішою функцією політичного прогнозування є те, що воно дає розуміння історичної перспективи, допомагає визначити напрям соціально-економічного та політичного розвитку на тривалий час, правильно орієнтуватись у міжнародних подіях і тим самим служить для вироблення обґрунтованої стратегії і тактики.

Суб’єктами політичного прогнозування є спеціалізовані органи державного управління, політичні партії та громадсько-політичні обєднання громадян, наукові установи та ін. які здійснюють розробку прогнозів.

Обєктами політ. прогнозування є політична система і всі її компоненти(політичні інститути, політичні відносини, політичний процес. Об’єктами прогнозів є :визначення основних тенденцій розвитку держави, встановлення розстановки політичних сил в країні, динаміка їх впливу, аналіз можливих наслідків політичного рішення.

За періодом попередження виділяють оперативні, коротко-, середньо-, довготермінові та стратегічні політичні прогнози.

У політичному прогнозуванні найчастіше використовуються експертні методи. Прогнозні експертні оцінки відображають індивідуальні судження спеціалістів-політологів щодо перспектив розвитку суб’єкта прогнозування, ґрунтуються на професійному досвіді та знаннях. Індивідуальні експертні методи побудовані на використанні думок політологів незалежно один від одного. Найбільш поширеними є інтерв’ю та експертні оцінки.