- •1.Суспільні інформаційні відносини
- •2.Інформаційне забезпечення державного управління: сутність та основні ознаки
- •3. Основні принципи інформаційної діяльності органів державного управління
- •4.Інформаційно-аналітична діяльність державного управління
- •5. Моніторинг як інструмент інформаційного забезпечення сфери управління
- •6. Політичне консультування
- •7. Прогнозування політичних процесів і його вплив на ефективність державного управління
- •8. Аналітична складова діяльності органів державної влади та управління
- •10. Основи роботи з інформаційними джерелами
- •9.Політична аналітика в державному управлінні
- •11. Особливості розробки і прийняття управлінських рішень
- •12. Становлення та основні етапи розвитку кдп
- •13. Особливості системи управлінської документації
- •14. Управлінська інформація як об’єкт і суб’єкт управління
- •15. Кдп: сфера практичної діяльності
- •16. Теоретична проблематика кдп як наукової дисципліни
- •17.Обєкт і предмет кдп як наукової дисципліни
- •18. Терміносистема кдп
- •22.Діловодство-дзу-документно-інформаційне забезпечення управління-керування документацією-кдп
- •20. Зв’язки кдп з іншими науковими та навчальними дисциплінами
- •21. Характеристика наукових дисциплін, що розробляють наукові засади технологій кдп
- •23. Роль архівних установ в організації кдп
- •24. Умови ефективного функціонування керування документаційними процесами
- •25. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Україні
- •26. Інформаційно-пошукові системи в установах
- •28. Функції управлінських документів
- •29.Основні завдання та правила документування управлінської інформації
- •30. Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •32. Теоретичні засади електронного врядування
- •33. Міжнародні стандарти електронного врядування. Міжнародні критерії…
- •34. Електронна демократія: сутність, мета, завдання
- •35. Електронне врядування як об’єкт правового регулювання в Україні
- •36.Сучасна практика впровадження електроного врядування в Україні
- •37. Надання послуг з використанням електронної інформаційної системи
- •39. Урядовий портал України
- •40. Зарубіжні новітні концепції документознавства
- •41. Концепції документознавства Кулешова
- •43. Документознавчі ідеї Кушнаренко
- •44. Документологічна версія документознавства
- •42. Документознавчі ідеї Швецової-Водки
- •45. Основні новітні тенденції розвитку класичного документознавства
1.Суспільні інформаційні відносини
основний предмет суспільних відносин - інформація (відомості, дані, знання, таємниця тощо)
Інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Відповідно до Закону «Про інформацію» (ст. 9) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання і поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Право вільного одержання інформації — це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Використання інформації — це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації — це розповсюдження, обнародування, реалізація в установленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Зберігання інформації — це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадянські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
У процесі інформування виникають особливі суспільні відносини, які називаються інформаційними. При цьому треба виходити з того, що різноманітність інформаційних відносин базується на економічних, державно-правових, соціальних, трудових, екологічних, кримінальних та інших відносинах, які є базовими, а інформаційні мають обслуговуючий характер. Але їх значущість від цього не зменшується.
Інформаційні відносини базуються на важливих політико-правових принципах. Головними з них є: гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації та свобода її обміну, об'єктивність, вірогідність інформації, повнота і точність інформації, законність її одержання, використання, поширення та зберігання.
Гарантією реалізації суб'єктами правовідносин права на інформацію є державна інформаційна політика, яка є сукупністю основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.
Головними напрямами і способами реалізації державної інформаційної політики є: забезпечення доступу громадян до інформації; створення національних систем і мереж інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; створення загальної системи охорони інформації; сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів; сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.
Усі напрями державної інформаційної політики розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.
Закон про інформацію (ст. 7) до суб'єктів інформаційних відносин відносить громадян України, юридичних осіб, державу, інші держави, їх громадян та юридичних осіб, міжнародні організації та осіб без громадянства. При цьому треба мати на увазі, що для суб'єктів конституційно-правових відносин необхідно володіти правоздатністю та дієздатністю.
Об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.