4.Інформаційно-аналітична діяльність державного управління

Інформаційні відносини базуються на важливих політико-правових принципах. Головними з них є: гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації та свобода її обміну, об'єктивність, вірогідність інформації, повнота і точність інформації, законність її одержання, використання, поширення та зберігання.

Інформаційна робота – це діяльність із забезпечення посадових(відповідальних) осіб відомостями, необхідними для розв’язання покладених на них завдань. Аналітична робота – це складова частина творчої діяльності, призначена для оцінювання інформації та підготовки прийняття рішень. Тобто, інформаційно-аналітичний процес включає інформаційні потоки, інформаційні технології їх обробки, інформаційні ресурси для представлення даних. Основними процесами інформаційно-аналітичної діяльності є процеси пошуку, збирання, опрацювання(аналізу, узагальнення), зберігання(враховуючи інформаційну безпеку), поширення інформаційних матеріалів, що відповідають потребам користувача. Основними складовими інформаційно-аналітичного процесу є процеси накопичення та зберігання, аналітичної обробки, інтелектуальної обробки інформації, моделювання, підтримки та прийняття стратегічних управлінських рішень на основі сучасних технологій.

Основними видами інформаційно-аналітичного процесу є: аналітичні дослідження (моніторингові, ініційовані, кумулятивні), аналітичні огляди, експертні оцінювання, інформаційне моделювання. Це процедури і процеси інтелектуальної діяльності, які мають ознаки творчості, породжують нову інформацію, дозволяють виявити нові проблеми, пропонують нетрадиційні засоби їх вирішення.

Основне завдання інформаційно-аналітичної системи полягає в тому, щоб забезпечити інтегроване збереження історичної, несуперечливої і повної інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень на різних рівнях управління, а також в можливості повноцінного використання цієї інформації.

Інформаційно-аналітична система повинна забезпечити інформаційну та технологічну підтримку діяльності різних рівнів управління, а саме: прогнозну;контрольну;експертно-аналітичну, соціально-економічного розвитку

До аналітичних методів опрацювання інформації відносять інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний, контент-аналіз. Передбачення шляхів розвитку ситуації потребує використання методів узагальнення, моделювання, абстрагування. Результатом аналітичної діяльності будуть вторинні документи, що є моделлю проблеми, тобто містять висновки, рекомендації, прогнози(огляди, аналітичні довідки, щорічні доповіді, інформаційні релізи).

До основних видів діяльності інформаційно-аналітичного процесу відносяться:

• Аналітичні дослідження:моніторингові;ініційовані;кумулятивні;

• Аналітичні огляди;

• Експертні оцінювання;

• Інформаційне моделювання.

5. Моніторинг як інструмент інформаційного забезпечення сфери управління

Моніторинг— безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку. Методологічно моніторинг це проведення ряду однотипних замірів при цьому головна інформація полягає навіть не в самих значеннях результатів, а в їх зміні, динаміці від одного заміру до іншого.

моніторинг здійснюється: поетапно, заздалегідь визначеним алгоритмом, з конкретно сформульованими цілями та завданнями, з урахуванням певних критеріїв та норм, у певному часовому відрізку, або з визначеними інтервалами в часі, згідно з основими принципами його здійснення, відповідно до концепції проведення моніторингу та стратегії розвитку галузі державного управління, в якій він застосовується.

Як інструмент державного управління, моніторинг є універсальним та здійснюється за узагальненим алгоритмом у будь-якій сфері державного управління але з урахуванням її специфіки. Інформація, отримана від моніторингу в державному управлінні в певний момент, чи з визначеною періодичністю, власне, й забезпечує коригування важелів, методів, політики механізмів державного управління, забезпечуючи тим самим ефективність його функціонування. Лише забезпечення безперервної дії моніторингу, як інструменту механізму державного управління сприятиме підвищенню його ефективності загалом.

Основними структурними елементами моніторингу є механізми, що забезпечують організаційні структури інформацією щодо позитивного соціально-економічного, політичного становища так і щодо потенційно негативного становища. Такі механізми повинні відстежувати реальні зміни, запобігати негативному становищу і вивчати порядок санації стану середовища.

Моніторингові дослідження призначені для довготермінового аналітичного спостереження за розвитком певної ситуації з метою своєчасного інформування про можливість настання несприятливої, критичної або неприпустимої ситуації.

Інформаційно-аналітичний моніторинг – це вид інформаційної діяльності, пов’язаний з процесами аналізу, синтезу інформації із застосуванням методів моделювання, експертного оцінювання, діагностики і прогнозування, що реалізуються у режимах постійного збирання інформації з традиційних і нетрадиційних джерел з метою регулярного інформаційного забезпечення користувачів. Головне в моніторингових дослідженнях – чітка орієнтація на конкретну постановку завдання і цілеспрямовану змістовну обробку інформації.