- •1.Суспільні інформаційні відносини
- •2.Інформаційне забезпечення державного управління: сутність та основні ознаки
- •3. Основні принципи інформаційної діяльності органів державного управління
- •4.Інформаційно-аналітична діяльність державного управління
- •5. Моніторинг як інструмент інформаційного забезпечення сфери управління
- •6. Політичне консультування
- •7. Прогнозування політичних процесів і його вплив на ефективність державного управління
- •8. Аналітична складова діяльності органів державної влади та управління
- •10. Основи роботи з інформаційними джерелами
- •9.Політична аналітика в державному управлінні
- •11. Особливості розробки і прийняття управлінських рішень
- •12. Становлення та основні етапи розвитку кдп
- •13. Особливості системи управлінської документації
- •14. Управлінська інформація як об’єкт і суб’єкт управління
- •15. Кдп: сфера практичної діяльності
- •16. Теоретична проблематика кдп як наукової дисципліни
- •17.Обєкт і предмет кдп як наукової дисципліни
- •18. Терміносистема кдп
- •22.Діловодство-дзу-документно-інформаційне забезпечення управління-керування документацією-кдп
- •20. Зв’язки кдп з іншими науковими та навчальними дисциплінами
- •21. Характеристика наукових дисциплін, що розробляють наукові засади технологій кдп
- •23. Роль архівних установ в організації кдп
- •24. Умови ефективного функціонування керування документаційними процесами
- •25. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Україні
- •26. Інформаційно-пошукові системи в установах
- •28. Функції управлінських документів
- •29.Основні завдання та правила документування управлінської інформації
- •30. Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •32. Теоретичні засади електронного врядування
- •33. Міжнародні стандарти електронного врядування. Міжнародні критерії…
- •34. Електронна демократія: сутність, мета, завдання
- •35. Електронне врядування як об’єкт правового регулювання в Україні
- •36.Сучасна практика впровадження електроного врядування в Україні
- •37. Надання послуг з використанням електронної інформаційної системи
- •39. Урядовий портал України
- •40. Зарубіжні новітні концепції документознавства
- •41. Концепції документознавства Кулешова
- •43. Документознавчі ідеї Кушнаренко
- •44. Документологічна версія документознавства
- •42. Документознавчі ідеї Швецової-Водки
- •45. Основні новітні тенденції розвитку класичного документознавства
33. Міжнародні стандарти електронного врядування. Міжнародні критерії…
Міжнародні стандарти електронного врядування відображаються у міжнародних актах з питань функціонування інформаційного суспільства і є обов’язковими до виконання країнами-учасницями. До таких міжнародних актів відносяться:Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи з питань е-врядування(2004), Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства (2000 р.), Типовий закон ЮНІСТРАЛ «Про електронні підписи», прийнятий Комісією ООН(2001), Директива Європейського Парламенту «Про систему електронних підписів, що застосовується в межах співтовариства»(1999), Декларація про європейську політику у галузі нових інформаційних технологій(1999 р.) та ін.
Декларація про європейську політику у галузі нових інформаційних технологій(1999 р.) встановлює зобов’язання для держав-учасниць забезпечити доступ до нових інформаційних технологій шляхом сприяння максимально широкому доступу для всіх дор новітніх інформаційних технологій і комунікаційних послуг, надання можливості усім особам відігравати більш активну роль в суспільстві шляхом використання новітніх інформаційних технологій з метою забезпечити безперешкодний доступ до інформації про місцеві, регіональні адміністративні та юридичні служби і прямі зв’язки з ними, створенню рівних можливостей використання новітніх інформаційних технологій усіма європейськими державами.
Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства (2000 р.) закріплює мету зміцнення відповідної політики і вдосконалення нормативно-правової бази, яка б стимулювала конкуренцію і новаторство, забезпечити економічну і фінансову стабільність, оптимізацію глобальних мереж, боротьбу зі зловживаннями в мережах, скоротити розрив у цифрових технологіях, забезпечити глобальний доступ до інформаційного процесу тощо.
Директива Європейського Парламенту «Про систему електронних підписів, що застосовується в межах співтовариства»(1999) містить два значення електронного підпису: власне електронний підпис – дані в електронній формі, які прикладені або логічно приєднані до ін.електронних даних і використовуються як метод аутентифікації; та розширений електронний підпис – електронний підпис, який виключно відноситься до особи, яка підписалася, за його допомогою можна ідентифікувати цю особу.
Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи (2004) з питань е-урядування — Спрямована на надання підтримки країнам-членам у творенні та реалізації стратегій е-урядування, що сприятиме ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у відносинах між органами публічної адміністрації, громадянами та бізнес-структурами, між самими органами влади, а також сприятиме демократизації публічної адміністрації та вдосконаленню надання адміністративних послуг.
34. Електронна демократія: сутність, мета, завдання
е-урядування тісно пов’язане з таким явищем, як електронна демократія, яка відображає можливість кожного брати участь у формуванні та реалізації державної політики, прийнятті рішень органами влади, використовуючи при цьому інформаційні технології для двостороннього інтерактивного зв’язку між державою (органами влади) та громадянами.
Суть електронної демократії зводиться до використання інформаційних технологій з метою посилення демократичних процесів в умовах існування представницької демократії. Мета електронної демократії полягає у створенні фундаменту для участі громадськості у прийнятті «державних» рішень, здійснення впливу на формування і реалізацію державної політики, вирішення питань місцевого значення, посилення прозорості та підзвітності органів влади громадянам. Також електронна демократія включає в себе електронні вибори як елемент представницької демократії.
Електронна демократія є атрибутом захисту громадянами своїх інтересів і визначення форм співпраці з державою за допомогою технологій е-урядування. через е-демократію фізичні і юридичні особи визначають, які саме послуги та яким чином їх надаватиме уряд, встановлюють відповідальність у рамках взаємодії, формують образ держави і суспільства - і е-урядування як окремого соціального інституту.
Таким чином, електронна демократія - явище більш масштабне, ніж е-урядування. е-урядування не може існувати без електронної демократії і навпаки. Умовою для цих явищ є існування демократичного суспільства та правової держави.
В Україні е-демократія повинна забезпечуватися можливістю кожного через ІКТ взяти участь у формуванні та реалізації державної і місцевої політики. До таких форм участі громадськості у формуванні та реалізації державної і місцевої політики відносяться:
он-лайн консультації з громадськістю;
консультативні референдуми у режимі он-лайн;
участь у роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
надання пропозицій у режимі он-лайн щодо поліпшення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також врегулювання суспільних відносин, умов життя усіх верств населення, розвитку держави і суспільства в цілому.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні створити належні умови для проведення своїх засідань у режимі он-лайн, у яких представники громадськості змогли б взяти участь. Порядок доступу та участі представників громадськості на засіданнях органів державної влади, органів місцевого самоврядування регулюється регламентами відповідних органів.