Лабораторна робота № 3 Тема: Основні історичні стилі та їх визначальні прикметні ознаки.

Мета: ознайомитись з поняттям “художні стилі”, визначенням принципів їх формування і прикметних ознак

Значення теми: оволодіння знаннями в галузі історії світових мистецьких стилів, вмінням виявляти їх визначальні і прикменті ознаки, що має важливе значення при мистецькознавчій експертизі для здійснення ідентифікації приналежності тих чи інших творів до певного хронологічного періоду, стилю, або напрямку в мистецтві.

Література: /18/, /23/, /26/, /31/, /32/, /41/.

Основні теоретичні відомості:

Стиль (лат. stilus, stylus, від греч. stylos-гостра паличка для листа) – сукупність ознак, що характеризують мистецтво певного часу та напрямку, індивідуальна манера художника, що відзначається своєрідністю художньої мови. У визначенні поняття “стиль” підкреслюється глибока обумовленість формальних структур художнього твору соціальним і культурно-історичним змістом епохи, творчим методом і світоглядом художника. Не менш важливо, що ця обумовленість не має прямого, механічного характеру, оскільки стилістичні ознаки можуть зберігатися і тоді, коли мистецтво істотно міняє свій ідейно-художній зміст (особливо в таких стилях, що складалися століттями, як, наприклад, готика або класицизм).

Важливе місце в історії пластичних мистецтв займає категорія "історичний стиль" - етап історії мистецтва, коли вироблялася цільна художня система, що обіймає різні види мистецтва й художньої культури, що володіє внутрішньою (змістовною) і зовнішньою (формальною) єдністю і створює єдиний образно-пластичний лад у творах архітектури, образотворчому і декоративно-прикладному мистецтві. До таких стилів відносяться давнє мистецтво Єгипту й Месопотамії, античне мистецтво епох архаїки, класики й еллінізму, романський і готичний стилі у середні віки, стилі епохи Відродження, бароко, рококо, класицизм. Ці стилі мають не тільки відносно чіткі хронологічні, але й географічні межі.

Не завжди у своєму розвитку мистецтво виливається у завершену форму історичного стилю, який має загальну для всіх видів мистецтва образно-пластичну будову, послідовно розвинений зміст і послідовно виявлену форму. Тому поняття “стиль” застосовується до тих етапів історії мистецтва, коли створюється найбільш міцна єдність архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, коли художня культура має найбільш цільний характер, виявляє себе у створенні синтезу мистецтв, цілісного художнього ансамблю.

Кожний світовий художній стиль диктує: характер матеріалу, техніку виготовлення, геометричну форму, декор, колорит виробів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва. Відповідність твору вимогам того, чи іного стилю – один з важливих елементів мистецтвознавчої експертизи культурних цінностей.

Матеріали і посібники: альбоми з творами світового мистецтва, художня комп’ютерна енциклопедія.

Зміст завдання

На підставі вивчення теоретичного матеріалу, ознайомлення з репродукціями пам’яток культури, творами мистецтв ознайомитись із світовими художніми стилями, історією їх формування, їх визначальними прикметними ознаками. Звернути увагу на:

1) вплив економічних, соціально-політичних умов на формування художніх стилів;

2) вплив релігійних уявлень та інших світоглядних факторів на формування характерних ознак стилю;

2) значення пластичних видів мистецтв (архітектури і скульптури) для визначення стилю на ранніх етапах розвитку людської цивілізації;

3) розвиток стилю в процесі історичного розвитку держав;

4) спільні та відмінні риси стилю мистецтв країн Давнього Сходу, Передньої Азії; Стародавньої Греції та Риму.

5) особливості формування художніх стилів середньовіччя;

6) віддзеркалення рис античності, християнських художніх традицій у мистецтві Візантії;

7) вплив мистецтва Візантії на мистецтво Київської Русі;

8) особливості, спільні і відмінні риси романського і готичного стилів;

9) характерні риси, основні етапи розвитку італійського Ренесансу;

10) спільні і відмінні риси італійського та північного Ренесансу;

11) дивовижність, пишність мистецтва стилю бароко, та декоративність, химерність стилю рококо;

12) відродження античного грецького і римського стилів в класицизмі 1-ї і 2-ї хвилі, в стилі “ампір”;

13) творчі пошуки митців середини ХІХ ст., визначення причин формування історизму й еклектики в мистецтві;

14) різновиди модерну.

Роботу оформити у вигляді таблиці:

Стиль	Країна, регіон	Дати	Загальні характерні ознаки стилю	Характеристика пам’яток архітектури Видатні пам’ятники	Характерні риси скульптури, провідні майстри, відомі твори	Характерні ознаки живопису; провідні майстри