- •1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.
- •2. Правовий статус українських земель в складі Королівства Польськоо (2ї пол. 14 ст- поч. 15 ст.)
- •3. Українська шляхта 14 – 16 ст.
- •4. Соціальна структура населення укр. Земель в 14-17 ст.
- •5. Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. Пол. 17 ст.
- •6. Розвиток торгівлі на укр. Землях в 14-17 ст.
- •7. Урбанізаційні процеси 14 – першої половини 17 ст.
- •8. Поширення магдебурзького права на укр. Землі. Його джерела та особливості
- •9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
- •11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.
- •12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації
- •13. Еволюція прав особи і станів. Литовські статути
- •14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
- •15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
- •16. Виникнення українського козацтва
- •17. Походження запорозького козацтва в укр. Історіографії
- •18. Українсько-татарські стосунки у 15-16 ст.
- •19. Татарсько-турецькі набіги на українських землях в 16 – п. П. 17 ст.
- •20. Формування реєстрового козацтва
- •22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
- •23. Повстання під проводом Косинського і Наливайка
- •24. Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.
- •25. Українська культура 14-16 ст.
- •26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.
- •27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
- •28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
- •29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
- •30. Укладення Берестейської унії
- •31. Галицька митрополія 14-15 ст. Проблеми її відновлення та ліквідації
- •32. Київська православна митрополія в др. Половині 15-16 ст.
- •34. Ідея універсальної унії на Україні
- •36. Католицька церква на Україні в 14 – 17 ст.
- •37. Протестантські громади на укр.. Землях в 16 – пер. Пол.. 17 ст. ( детально – в Ісіченка – ст. 126)
- •39. Гетьман Сагайдачний і укр./козацтво в пер. Чверті 17 ст.
- •40. В Жуковського – букрідери
- •41. Україна напередодні Хмельниччини ( з Інтернету)
- •42. Запорізька Січ у 30-40-х рр. 17 ст.
- •44. Козацькі війни 1625-1636 рр.
- •45. Козацько-селянські війни 90-х рр. 16 ст. В українській історіографії.
- •46. Витоки укр. Козацтва в сучасній історіографії: від військового реєстру до суспільного стану (с. Плохій – ст.. 52-72, Леп*явко- ст.. ???
- •48. Проблеми міжцерковних конфліктів кінця 16 – пер. Пол. 17 ст.
- •52. Ґенеза козацько-польських конфліктів кінця 16 ст.
- •53. Молдавські походи укр. Козаків кін. 16. Ст.. У дослідженні с. Леп*явка ( ст..19-27 ( 2 документ) з букрідерів)
- •56. Правовий статус укр. Громади Львова 16-17 ст.
- •58. Правовий статус вірменської громади Львова 16-17 ст.
- •60. Проблеми взаємовідносин між укр. Та польською громадами Львова у 16 – першій половині 17 ст.
- •64. Проблема кризи церковного життя у дослідженні «Криза і реформа» Гудзяка ( з букрідерів)
- •65. Падіння Константинополя та його вплив на церковне життя Київської митрополії
- •66. Реформи константинопольського патріарха Ієремії та спроби їх реалізації у Київській митрополії
- •67. Дослідження впливу Флорентійської унії на міжцерковні стосунки на українських землях у працях б. Ґудзика ( з букрідерів)
- •69. Концепції укладення церковної унії в XVI ст. У праці б. Ґудзяка. ( з букрідерів)
- •70. Братський рух у концепції реформи о. Бориса Гудзяка
- •71. Східні патріархи на укр. Землях:мета візиту, наслідки реформаторських спроб
- •72. Причини укладення Берестейської унії у дослідженні б. Ґудзяка. ( в букрідерах)
- •74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
- •78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
- •79. Князів. Стан на укр. Землях у 16 – пер. Половині 17 ст.
- •80. Зем’яни як шляхетський прошарок
- •81. Проблема еволюції станів на Україні в 16 – п. П. 17 ст. У дослідженнях н. Яковенко. ( трохи не ті століття)…
74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
Для міського ремесла тодішньої України характерна цехова організація. Поява цехів в Україні в їхній класичній формі пов’язана з поширенням тут Маґдебурзького права. При цьому в тій чи іншій формі відбувалося запозичення елементів цехової організації з Західної Європи. Попри певні припущення ряду дослідників про наявність ремісничих об’єднань ще в домонгольський час, прямих даних про конкретні їхні форми та внутрішній устрій на сьогодні історична наука не має 23.
Наявність власне цехів в українських містах документально засвідчена з кінця XIV ст. (Львів, Перемишль) 24. Упродовж XV — XVI ст. цехова організація ремесла поширюється спочатку в галицьких і волинських містах, а потім і в більшості великих міст України. Спочатку кількість цехів у містах була невеликою і об’єднували вони переважно ремісників не однієї, а кількох спеціальностей 25. З поглибленням спеціалізації в середині ремісничих галузей майстри окремих спеціальностей виділялися в самостійні цехи. Так, у Львові наприкінці XIV ст. відомо 4 цехи, 1425 р. — 10, 1579 р. — 20, а в першій половині XVII ст. кількість цехів досягла 33. Об’єднували вони понад 500 майстрів 133 спеціальностей.
78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
Князь: глава держави, князівства або окремого політ. об'єднання. У 15 – 16 ст. втрачають держ владу і перетв. на впливових зем. магнатів. Становили єдиний замкнутий стан. Князем був лише син князя. З утвердж. лит. пануючої династії місцеві князі були відкинуті на 2 план. При Вітовті (1392 – 1430) відб. перерозподіл на удільних князівствах. Різко зросла к-сть службових князів –становище між феодалом і уділ. князем. Князі под. на 4 групи:
- лит. походж.;
- руського походж. (Рюриковичі);
- князі-вихідці з татар. орд і Крим ханства;
- князів новоставленого походж.
Магнати: Класичні риси магнатерії:
- обійняття сенатор. урядів протягом к-х поколінь;
- утрим. в своїх руках королівщин;
- надання почесних титулів;
- наявність власних збройних загонів;
З магнатів склад. Рада панів – до 1564 р. – найвища держ. установа у ВКЛ. М. утрим. в своїх руках всі вищі уряди держави і раду ВКЛ.
Пани: віднос. члени великокнязів. ради і найб. феодали, які під час збору військ. ополчення виїжджади окрему з власними загонами під власними хоругвами. Критерії:
- давність роду;
- отчинний х-р землеволодіння.
Пани отрим. від великого князя у почерговому порядку право збору окремих данин. З соц. групи панів виросли магнати.
Земяни: Господарські земяни – належ. до «вищого стану». Вважались безпосередніми підданими пануючого і користуючим правом повного і необмеженого розпорядж. своїми маєтками.
Дрібні земяни напередодні Хмельниччини склад. абсолютну більшість шляхет. загону. Найпош. була служба на князів. і великопол. дворах або в судово-адмін. апараті, військ. служба за кордоном. Малозем. шляхта склад. осн. контингент легкоозброєної рухливої кавалерії.
Залежні земяни – нижчий щабель. Їхні маєтки не були повною, безумовно відчужуваною спадковою власністю.
Головний землянин – виступав як носій особистого шляхетства.