Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на питання.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
391.68 Кб
Скачать

74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)

Для міського ремесла тодішньої України характерна цехова організація. Поява цехів в Україні в їхній класичній формі пов’язана з поширенням тут Маґдебурзького права. При цьому в тій чи іншій формі відбувалося запозичення елементів цехової організації з Західної Європи. Попри певні припущення ряду дослідників про наявність ремісничих об’єднань ще в домонгольський час, прямих даних про конкретні їхні форми та внутрішній устрій на сьогодні історична наука не має 23.

Наявність власне цехів в українських містах документально засвідчена з кінця XIV ст. (Львів, Перемишль) 24. Упродовж XV — XVI ст. цехова організація ремесла поширюється спочатку в галицьких і волинських містах, а потім і в більшості великих міст України. Спочатку кількість цехів у містах була невеликою і об’єднували вони переважно ремісників не однієї, а кількох спеціальностей 25. З поглибленням спеціалізації в середині ремісничих галузей майстри окремих спеціальностей виділялися в самостійні цехи. Так, у Львові наприкінці XIV ст. відомо 4 цехи, 1425 р. — 10, 1579 р. — 20, а в першій половині XVII ст. кількість цехів досягла 33. Об’єднували вони понад 500 майстрів 133 спеціальностей.

78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.

Князь: глава держави, князівства або окремого політ. об'єднання. У 15 – 16 ст. втрачають держ владу і перетв. на впливових зем. магнатів. Становили єдиний замкнутий стан. Князем був лише син князя. З утвердж. лит. пануючої династії місцеві князі були відкинуті на 2 план. При Вітовті (1392 – 1430) відб. перерозподіл на удільних князівствах. Різко зросла к-сть службових князів –становище між феодалом і уділ. князем. Князі под. на 4 групи:

- лит. походж.;

- руського походж. (Рюриковичі);

- князі-вихідці з татар. орд і Крим ханства;

- князів новоставленого походж.

Магнати: Класичні риси магнатерії:

- обійняття сенатор. урядів протягом к-х поколінь;

- утрим. в своїх руках королівщин;

- надання почесних титулів;

- наявність власних збройних загонів;

З магнатів склад. Рада панів – до 1564 р. – найвища держ. установа у ВКЛ. М. утрим. в своїх руках всі вищі уряди держави і раду ВКЛ.

Пани: віднос. члени великокнязів. ради і найб. феодали, які під час збору військ. ополчення виїжджади окрему з власними загонами під власними хоругвами. Критерії:

- давність роду;

- отчинний х-р землеволодіння.

Пани отрим. від великого князя у почерговому порядку право збору окремих данин. З соц. групи панів виросли магнати.

Земяни: Господарські земяни – належ. до «вищого стану». Вважались безпосередніми підданими пануючого і користуючим правом повного і необмеженого розпорядж. своїми маєтками.

Дрібні земяни напередодні Хмельниччини склад. абсолютну більшість шляхет. загону. Найпош. була служба на князів. і великопол. дворах або в судово-адмін. апараті, військ. служба за кордоном. Малозем. шляхта склад. осн. контингент легкоозброєної рухливої кавалерії.

Залежні земяни – нижчий щабель. Їхні маєтки не були повною, безумовно відчужуваною спадковою власністю.

Головний землянин – виступав як носій особистого шляхетства.