- •1. Окресліть об’єкт та предмет соціології
- •2. Структура соціологічного знання
- •3. Визначте функції соціології
- •5. Окресліть суть та особливості поняття ‘’соціальне’’
- •6. Співвідношення понять ‘’людина’’, ‘’індивід’’, ‘’індивідуальність’’ та ‘’особистість’’
- •7. Історичні етапи становлення та розвитку соціології
- •8) Протосоціологія та її етапи
- •9) Класична соціологія 19 століття
- •10 Основні положення соціологічної концепції о.Конта
- •11 Органіцизм г.Спенсера
- •12 Соціологічні погляди е.Дюркгейма
- •22. Основними підсистемами суспільства
- •23.Проаналізуйте основні типи суспільств
- •25. Поняття та критерії стратифікації
- •26.Сутність соціальної мобільності та її різновиди
- •27.Сутність соціальної групи.
- •28.Поняття натовпу та його різновиди.
- •29.Суть та особливості малої соціальної групи.
- •30.Окресліть різновиди соціальних груп
- •31. Визначте неформальну та формальну структуру групи.
- •32. Проаналізйте стилі керівництва (лідерства к .Левіна)
- •33. Основи між особової взаємодії
- •34. Суть соціальної взаємодії. Символічний інтеракціоналізм Дж. Міда
- •35. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса
- •36 Суть та основні етапи соціологічного дослідження.
- •37 Різновиди соціологічних досліджень.
- •38 Суть та основні правила проведення соціального моніторингу
- •39 Опишіть програму соціологічного дослідження
- •Технологічно схема підготовки програми містить такі дії.
- •40.Поняття соціальної проблеми та її маcштаби
- •Класифікація соціальних проблем.
- •41 Гіпотеза в соціологічному дослідженні та вимоги до їхнього формування
- •42 Робочий план дослідження
- •43 Поняття генеральної та вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні
- •44 Ймовірнісні та цілеспрямовані способи вибірки
- •45 Якість соціологічної інформації
- •52 Метод соціометрії
- •53 Суть та вимоги до анкетного опитування
- •54 Анкета та її структура
- •55. Види запитань в анкетному опитуванні:
- •56. Суть методу інтерв’ю та його різновиди.
- •57 Експертне опитування
- •58 Суть та різновиди соціальних змін
- •59 Суть соціальної трансформації та глобалізації
- •60 Поняття конфлікту його позитивні та негативні функції
- •61 Види конфліктів за різними критеріями
- •62 Функціональна теорія конфлікту г.Зіммеля
- •63 Психоаналітичний підхід щодо вивчення конфлікту Фрейда
- •64. Типи конфліктних ситуацій за к.Левіним
- •65. Структурні складові конфлікту
- •66 Фази перебігу конфлікту
- •67 Стилі поведінки людини в конфліктній ситуації
1. Окресліть об’єкт та предмет соціології
Об'єкт будь-якої науки — це те, на що спрямований процес дослідження, а предметна її галузь — ті сторони, зв'язки, відносини, складові об'єкта, які безпосередньо підлягають аналізу і вивченню. Як зазначає відомий соціолог В.Ядов, об'єктом соціології є соціальна реальність у всій багатогранності її якісних характеристик. Але оскільки ця соціальна реальність є мінливою, то предмет соціології також не може бути стабільним. Він перебуває у постійному русі, розвитку і становленні. Змінюються епохи розвитку людства, один тип суспільства замінюється іншим, на перший план виходить та чи та сторона соціального життя, змінюються також потреби суспільства, соціальні запити тощо. Відповідно й у соціології в різні часи її існування змінювались уявлення про її предметну галузь, про те що саме вона вивчає. Від самого початку розвитку соціології як науки переважає макросоціологічний підхід. Його суть полягає у трактуванні предмета соціології як науки про цілісність і системність суспільства-соціального організму та у вирізненні таких головних аспектів предметної галузі, як соціальна структура, культура, соціальні інститути всезагального характеру, глобальні соціальні процеси і зміни. При цьому на перший план висувається все те, що властиве суспільству в цілому, а не окремим індивідам, з яких воно складається. Мікросоціологічний теоретичний підхід, акцентує саме на сфері людської поведінки і свідомості, ставить у центр своєї уваги людину в її повсякденному житті, в усьому багатстві її зв'язків і взаємодії з іншими людьми. Тут на першому плані поняття соціальної поведінки індивіда, її механізми включно з між особистісною взаємодією, мотивацією, стимулами, що спонукають людину до дій тощо.
2. Структура соціологічного знання
загальна соціологічна теорія, яка дає уявлення про суспільство як цілісний організм, про систему соціальних механізмів, розкриває місце й роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими тощо). Ця теорія загального характеру відображає визначальні тенденції становлення й функціонування соціальних спільнот-суб'єктів і місце у цих процесах людини як істоти соціальної;
спеціальні соціологічні теорії, які досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і основи-характеристики людини соціальної;
спеціальні соціологічні теорії, які розкривають механізми життєдіяльності й функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини;
емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
Усі ці компоненти соціологічного знання тісно пов'язані між собою: без науково обґрунтованої теорії емпіричні соціологічні дослідження не в змозі дати достовірної картини соціальних процесів, узагальнити їх, вибудувавши струнку систему, а сама теорія, своєю чергою, ризикує відстати від життя і перетворитися на догму, якщо вона не живиться первинною соціологічною інформацією про зміни і нові тенденції у розвитку суспільства.
Досить поширеним у сучасній соціології є підхід до структурування соціологічного знання з позицій мети та завдань дослідження, згідно з яким виокремлюють:
• фундаментальну соціологію, що спрямована на побудову лише теорії, методології, на подальший розвиток власне науки соціології;
• прикладну соціологію, спрямовану на вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством, і вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення функціонування суспільних механізмів.
Широко відомим є також підхід до структури соціології з погляду методів і рівня отриманого знання, згідно з яким виокремлюють:
• теоретичну соціологію, що спрямована на вивчення сутності суспільства, закономірностей його функціонування з пріоритетним значенням класифікації, систематизації, узагальнення, абстрагування тощо;
• емпіричну соціологію, котра має на меті збір і накопичення фактичного матеріалу, аналіз документів, статистики, спостереження тощо.