35. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса

Джордж Каспар Хоманс (1910 - 1989) - засновник теорії соціального обміну. Центральною категорією його соціології є категорія соціальної дії, яка є процесом раціонального обміну. Ідеалом для Хоманса є "єдина уніфікована суспільна наука", в термінах соціального обміну що стирає всі міждисциплінарні відмінності. На його думку, це можливо внаслідок того, що всі соціальні науки вивчають поведінку, і всі використовують одну і ту ж групу пояснювальних принципів. Соціальна поведінка розглядується Джоржем Каспаром Хомансом як обмін матеріальними і нематеріальними цінностями. Рівень і якість обміну задають міру стабільності соціальних зв'язків і стосунків.

Люди взаємодіють тільки виходячи з певного інтересу, прямий обмін між ними забезпечується особистими зобов'язаннями, необхідністю відповідати взаємністю на послуги, що надаються. У разі, коли обидві сторони отримують вигоди від співпраці, відбувається зміцнення соціальних зв'язків між ними. Джордж Хоманс формулює основоположний принцип взаємодіючих людей: чим більше винагороджується певна діяльність людини, тим частіше він її повторює.

Згідно теорії, оцінка сторонами міри повернення свого вкладу грунтується на минулому досвіді соціального обміну. Саме минулий досвід формує очікування своєрідної "норми поведінки". Порушення очікувань з боку одного з учасників взаємодії спричиняє за собою, як правило, розчарування і агресивну реакцію.

Автори теорії відзначали, що стосунки сторін в процесі обміну часто бувають нерівними, - один партнер програє в порівнянні з іншим. Цим вони пояснюють існування в товаристві нерівності і статусних відмінностей між людьми. Постійне однобічне надання важливих благ - основне джерело влади. Людина, контролююча, наприклад, послуги, які люди не можуть отримати більше ніде, може знайти владу над іншими.

36 Суть та основні етапи соціологічного дослідження.

Що ж таке соціологічне дослідження?

Це система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.

Соціологічне дослідження містить у собі деякі елементи, що притаманні будь-якій науковій діяльності. По-перше, це об'єкт дослідження. У соціології об'єктом дослідження можуть, бути будь-які процеси та явища соціальної дійсності (демографічні, екологічні, економічні, соціальні, міжнаціональна, сімейно-побутові та ін.). По-друге, це суб'єкт дослідження (соціолог-дослідник або група соціологів). По-третє, як будь-яке інше дослідження, соціологічне спрямоване на досягнення певної мети і вирішення конкретних завдань. По-четверте, це засоби, що застосовуються в дослідженні (технічні й організаційні). По-п'яте, це результати дослідження, заради яких воно проводиться.

Основне завдання соціологічних досліджень - добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони. Соціальний факт - це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Як же вибрати саме ті факти, які допоможуть знайти науково достовірну відповідь на запитання, що цікавлять дослідника, заохотять його до проведення дослідження? Для цього необхідно виокремити випадковий для явища, що вивчається, факт від невипадкових, сконцентрувавши свою увагу на регулярних, масових, інакше кажучи, - типових фактах. Саме для цього соціологічна наука розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури - результат глибоких теоретичних і багаторазових дослідницьких проробок - є надбанням наукової корпорації соціологів.

Виділяється декілька етапів дослідження: підготовчо-організаційний, масове збирання та обробка даних, їх аналіз і підготовка висновків, впровадження отриманих результатів у практику.

Кожний етап якісно відрізняється один від одного, але без послідовного вирішення завдань одного етапу неможливо переходити до наступного.

Найбільш складним є підготовчий етап дослідження, тому що він являє собою теоретичну основу усіх інших дослідницьких процедур. Помилки та прорахунки, допущені на цьому етапі, дуже важко або й неможливо виправити у подальшому. І відповідно витрати часу на нього значно більші, ніж на всі інші етапи.

1.     Підготовчий або підготовчо-організаційний етап включає обов’язково передпрограмне вивчення проблеми, складання та затвердження робочого плану дослідження, розробку та затвердження програми дослідження, підготовку інструментарію (розробка анкет, бланків інтерв’ю, інструкцій інтерв’юєрам, опитувачам та розмноження цих документів), випробування, перевірку інструментарію.

2.      Другий етап – масове збирання та обробка даних являє собою збирання інформації, підготовку зібраних даних до обробки (відбраковка, узагальнення відкритих відповідей), обробку одержаної інформації.

3.      Третій етап – це аналіз та інтерпретація даних. До нього входить аналіз результатів математичної обробки одержаної інформації, розробка висновків та пропозицій (рекомендацій) за результатами соціологічного дослідження, складання підсумкового документа про соціологічне дослідження (інформація, інформаційна або аналітична записка, звіт та додатки до нього).

4.      Четвертий етап – це впровадження одержаних результатів у практику. Він має 2 частини: складання доповідної записки і підготовка проекту розпорядчого (директивного) управлінського документа щодо заходів чи пропозицій за результатами дослідження.

І етап дослідження є найскладнішим. Тому розглянемо його більш детально. Розпочинати роботу бажано з вивчення літератури, що присвячена цій проблемі, з ознайомлення з матеріалами досліджень з аналогічної тематики, з відповідними статистичними даними.

На цьому етапі також розробляються програма та робочий план дослідження; складається методика, встановлюється система збору первинних даних, готується програма їх обробки, обираються об’єкти дослідження.

Розробляється також робочий план соціологічного дослідження. Він має оперативний характер. У плані визначається послідовність проведення робіт та намічених процедур.

Він містить перелік основних етапів дослідження, методи збирання, обробки та аналізу інформації, види звітності, очікувані результати, матеріальні і трудові затрати, а також терміни виконання цих робіт.