- •1. Окресліть об’єкт та предмет соціології
- •2. Структура соціологічного знання
- •3. Визначте функції соціології
- •5. Окресліть суть та особливості поняття ‘’соціальне’’
- •6. Співвідношення понять ‘’людина’’, ‘’індивід’’, ‘’індивідуальність’’ та ‘’особистість’’
- •7. Історичні етапи становлення та розвитку соціології
- •8) Протосоціологія та її етапи
- •9) Класична соціологія 19 століття
- •10 Основні положення соціологічної концепції о.Конта
- •11 Органіцизм г.Спенсера
- •12 Соціологічні погляди е.Дюркгейма
- •22. Основними підсистемами суспільства
- •23.Проаналізуйте основні типи суспільств
- •25. Поняття та критерії стратифікації
- •26.Сутність соціальної мобільності та її різновиди
- •27.Сутність соціальної групи.
- •28.Поняття натовпу та його різновиди.
- •29.Суть та особливості малої соціальної групи.
- •30.Окресліть різновиди соціальних груп
- •31. Визначте неформальну та формальну структуру групи.
- •32. Проаналізйте стилі керівництва (лідерства к .Левіна)
- •33. Основи між особової взаємодії
- •34. Суть соціальної взаємодії. Символічний інтеракціоналізм Дж. Міда
- •35. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса
- •36 Суть та основні етапи соціологічного дослідження.
- •37 Різновиди соціологічних досліджень.
- •38 Суть та основні правила проведення соціального моніторингу
- •39 Опишіть програму соціологічного дослідження
- •Технологічно схема підготовки програми містить такі дії.
- •40.Поняття соціальної проблеми та її маcштаби
- •Класифікація соціальних проблем.
- •41 Гіпотеза в соціологічному дослідженні та вимоги до їхнього формування
- •42 Робочий план дослідження
- •43 Поняття генеральної та вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні
- •44 Ймовірнісні та цілеспрямовані способи вибірки
- •45 Якість соціологічної інформації
- •52 Метод соціометрії
- •53 Суть та вимоги до анкетного опитування
- •54 Анкета та її структура
- •55. Види запитань в анкетному опитуванні:
- •56. Суть методу інтерв’ю та його різновиди.
- •57 Експертне опитування
- •58 Суть та різновиди соціальних змін
- •59 Суть соціальної трансформації та глобалізації
- •60 Поняття конфлікту його позитивні та негативні функції
- •61 Види конфліктів за різними критеріями
- •62 Функціональна теорія конфлікту г.Зіммеля
- •63 Психоаналітичний підхід щодо вивчення конфлікту Фрейда
- •64. Типи конфліктних ситуацій за к.Левіним
- •65. Структурні складові конфлікту
- •66 Фази перебігу конфлікту
- •67 Стилі поведінки людини в конфліктній ситуації
38 Суть та основні правила проведення соціального моніторингу
Соціальний моніторинг - це спеціально організована, розгалужена система безперервного та оперативного отримання, обробки, зберігання та первинного аналізу даних про найактуальніші явища та процеси, що відбуваються в суспільстві.
Здійснення соціального моніторингу є неможливим без теоретичної та технічної складових процесу дослідження, що забезпечують його цілісність та ефективність.
Теоретична база соціального моніторингу повинна включати у себе:
- програму проведення дослідження, яка представляє собою чіткий план збору соціологічної інформації та покликана орієнтувати соціологів у ході дослідження;
- розробку форм представлення інформації, що була отримана в процесі дослідження. Це чіткі вимоги щодо оформлення результатів моніторингу, які можуть бути представлені у вигляді наукових звітів, записок, довідок;
- безпосереднє зберігання отриманої інформації.
Технічна база соціального моніторингу складається з:
- головного та дрібних (обласних, районних, міських) обчислюваних центрів, що пов’язані між собою різноманітними каналами зв’язку;
- спеціальної обчислювальної техніки.
Соціологічний та статистичний моніторинги представляють собою абсолютно різні інформаційні системи. Так соціологічний моніторинг оперує якісною, суб’єктивною інформацією, оскільки має справу із думками респондентів та на основі цих суб’єктивних думок виводить загальні об’єктивні тенденції та настрої, що панують у суспільстві. Статистичний моніторинг, в свою чергу, оперує виключно об’єктивною інформацію, оскільки має справу із конкретними показниками. Об’єднуючись між собою, статистичний та соціологічний моніторинги доповнюють один одного та утворюють цілісну систему отримання знань про суспільство – соціальний моніторинг.
39 Опишіть програму соціологічного дослідження
програма соціологічного дослідження — це науковий документ, що відображає логічно обґрунтовану схему переходу від теоретичного (концептуального) осмислення проблеми до інструментарію конкретного емпіричного дослідження. Сутність програми обумовлена двома основними взаємозв'язаними методологічними функціями. Першу методологічну функцію програма виконує на етапі підготовки анкети — методологічне обґрунтування інструментарію дослідження; другу — на етапі аналізу отриманих даних — обґрунтування логіки аналізу й інтерпретації даних, отриманих внаслідок збирання первинної соціологічної інформації за допомогою розробленого інструментарію.
ісснує чотири основні взаємопов'язані елементи: 1) предмет дослідження; 2) показники; 3) мету дослідження; 4) гіпотези.
1. Предмет дослідження визначається конкретним формулюванням відповіді на запитання "Що?" ("Що вивчатиметься?"; наприклад, "соціальна напруженість" або "політична культура" тощо).
Крім найменування предмета дослідження, слід навести визначення його в тому формулюванні, яке автор визнає за основне. Без визначення предмета дослідження навіть після проведення емпіричного етапу не можна сказати, що проблему, наприклад політичну культуру, було вивчено, оскільки незрозуміло, що автор мав на увазі, ведучи мову про "політичну культуру", якщо в програмі визначення цього поняття немає.
2. Показники зумовлюються відповіддю на запитання "Чим?" ("Чим вимірюватиметься предмет дослідження?").
Оскільки досліджувані соціальні явища чи процеси, як правило, досить складні й абстрактні, вони не піддаються емпіричній інтерпретації повністю. Проте, як зазначав Пол Лазарсфельд, "явище, яке не можна спостерігати безпосередньо, все ж залишає свої сліди, що за умов слушної інтерпретації дає можливість ідентифікувати й аналізувати його". Визначення змінних, які дають змогу вимірювати складні явища і піддаються емпіричній інтерпретації, — важливий етап складання програми.
3.Мета емпіричного дослідження стає зрозумілою з відповіді на запитання "Навіщо?" ("Навіщо проводиться емпіричне дослідження?").
Точна і зрозуміла відповідь необхідна не стільки для прагматичного обґрунтування витрат на проведення емпіричного дослідження, скільки для методологічного обґрунтування критеріїв "цілеспрямованого" відбору або відсіву показників, індикаторів, гіпотетичних чинників. Можна запропонувати досить велику кількість показників досліджуваного явища, обґрунтованих з погляду розкриття сутності предмета. Звузити коло таких показників дає змогу мета дослідження.
4. Гіпотези — це обґрунтовані припущення про чинники, які визначають характер явища, що вивчається, та потребують емпіричного підтвердження або спростування.