- •1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.
- •2. Правовий статус українських земель в складі Королівства Польськоо (2ї пол. 14 ст- поч. 15 ст.)
- •3. Українська шляхта 14 – 16 ст.
- •4. Соціальна структура населення укр. Земель в 14-17 ст.
- •5. Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. Пол. 17 ст.
- •6. Розвиток торгівлі на укр. Землях в 14-17 ст.
- •7. Урбанізаційні процеси 14 – першої половини 17 ст.
- •8. Поширення магдебурзького права на укр. Землі. Його джерела та особливості
- •9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
- •11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.
- •12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації
- •13. Еволюція прав особи і станів. Литовські статути
- •14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
- •15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
- •16. Виникнення українського козацтва
- •17. Походження запорозького козацтва в укр. Історіографії
- •18. Українсько-татарські стосунки у 15-16 ст.
- •19. Татарсько-турецькі набіги на українських землях в 16 – п. П. 17 ст.
- •20. Формування реєстрового козацтва
- •22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
- •23. Повстання під проводом Косинського і Наливайка
- •24. Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.
- •25. Українська культура 14-16 ст.
- •26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.
- •27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
- •28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
- •29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
- •30. Укладення Берестейської унії
- •31. Галицька митрополія 14-15 ст. Проблеми її відновлення та ліквідації
- •32. Київська православна митрополія в др. Половині 15-16 ст.
- •34. Ідея універсальної унії на Україні
- •36. Католицька церква на Україні в 14 – 17 ст.
- •37. Протестантські громади на укр.. Землях в 16 – пер. Пол.. 17 ст. ( детально – в Ісіченка – ст. 126)
- •39. Гетьман Сагайдачний і укр./козацтво в пер. Чверті 17 ст.
- •40. В Жуковського – букрідери
- •41. Україна напередодні Хмельниччини ( з Інтернету)
- •42. Запорізька Січ у 30-40-х рр. 17 ст.
- •44. Козацькі війни 1625-1636 рр.
- •45. Козацько-селянські війни 90-х рр. 16 ст. В українській історіографії.
- •46. Витоки укр. Козацтва в сучасній історіографії: від військового реєстру до суспільного стану (с. Плохій – ст.. 52-72, Леп*явко- ст.. ???
- •48. Проблеми міжцерковних конфліктів кінця 16 – пер. Пол. 17 ст.
- •52. Ґенеза козацько-польських конфліктів кінця 16 ст.
- •53. Молдавські походи укр. Козаків кін. 16. Ст.. У дослідженні с. Леп*явка ( ст..19-27 ( 2 документ) з букрідерів)
- •56. Правовий статус укр. Громади Львова 16-17 ст.
- •58. Правовий статус вірменської громади Львова 16-17 ст.
- •60. Проблеми взаємовідносин між укр. Та польською громадами Львова у 16 – першій половині 17 ст.
- •64. Проблема кризи церковного життя у дослідженні «Криза і реформа» Гудзяка ( з букрідерів)
- •65. Падіння Константинополя та його вплив на церковне життя Київської митрополії
- •66. Реформи константинопольського патріарха Ієремії та спроби їх реалізації у Київській митрополії
- •67. Дослідження впливу Флорентійської унії на міжцерковні стосунки на українських землях у працях б. Ґудзика ( з букрідерів)
- •69. Концепції укладення церковної унії в XVI ст. У праці б. Ґудзяка. ( з букрідерів)
- •70. Братський рух у концепції реформи о. Бориса Гудзяка
- •71. Східні патріархи на укр. Землях:мета візиту, наслідки реформаторських спроб
- •72. Причини укладення Берестейської унії у дослідженні б. Ґудзяка. ( в букрідерах)
- •74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
- •78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
- •79. Князів. Стан на укр. Землях у 16 – пер. Половині 17 ст.
- •80. Зем’яни як шляхетський прошарок
- •81. Проблема еволюції станів на Україні в 16 – п. П. 17 ст. У дослідженнях н. Яковенко. ( трохи не ті століття)…
28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
Одним із істотних чинників українського релігійного і національно-культурного відродження другої половини 16 ст. стали братства і засновані ними школи та друкарні.
Перші надійні документи про легально оформлені православні братства датуються серединою XVI ст. Серед цих документів — статут 1538 р. братства кушнірів у Вільні, статути 1542 р. братства Благовіщенської парафії на передмісті Львова і 1544 р. братства церкви при парафії Миколая на львівському Підзамчі.
Одним з основних завдань братства вважали піднесення рівня освіти, заснування шкіл. Львівська братська школа стала другою в Україні православною школою вищого, ніж початковий, рівня. Випередила її лише Острозька школа, серед учнів та вчителів якої були й міщани, в тому числі й вихідці зі Львова.
Острозька школа була створена князем Острозьким у 1578 р. Першим її ректором був Герасим Смотрицький. В ній викладалась церковнослов’янська, грецька та латинська мова, «сім вільних наук» - риторика, граматика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Острозька школа передбачала початкову і середню освіту з елементами вищої, тому її називали і колегією, і академією. Це «словяно-греко-латинська» школа була першим вищим навчальним закладом в Україні та на православних землях. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію національної школи в Україні. Тут викладачами були – Д. Наливайко, Х. Філаллет, І.Лятос, К.Лукаріс. Серед її вихованців – П. Сагайдачний, М. Смотрицький. Після смерті князя Острозького школа занепала і в 1640 р. припинила своє існування.
Близько 1615 — 1616 рр. одночасно засновані Київська братська школа і саме Київське Богоявленське братство. Засноване 1617 р. Луцьке братство незабаром також створило школу вищого типу, а 1620 р. спорудило для неї мурований будинок.
Крім шкіл вищого типу (таких як Київська, Львівська, Луцька, можливо, ще й Вінницька та деякі інші), впродовж XVII — XVIII ст. по всій Україні стали з’являтися початкові школи, що утримувались самим населенням: на Наддніпрянщині — громадою , на західноукраїнських землях — братствами. Піднесення освіти в Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. було наслідком цілеспрямованої, підпорядкованої завданням релігійно-національного відродження діяльності насамперед мирян (князь Острозький, братства) і лише на дальшому етапі ієрархії (Петро Могила та його коло).
29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
Ще від часів Київської Русі на укр. землях великої уваги надавали освіті. За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письму церковнословянсьою мовою, основам арифметики, молитвам. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їхня кількість зростала: у другій половині 16 ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирі-Волинському. Реформаційний рух зумовив появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Ґощі, Белзі, Львові, Берестечку.
Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти, головну мету виховної діяльності вони вбачали в наверненні якомога більшої кількості українців до католицької віри. Розуміння великої небезпеки, пов’язаної з розгортанням мережі єзуїтських колегіумів, спонукало українців подбати про оновлення власної освіти.
Одним з найцікавіших феноменів української культури XVII — XVIII ст. стала школа, яку сучасники називали колегіумом, або Києво-Могилянським колегіумом, згодом Києво-Могилянською академією. Безпосереднім попередником цього вищого навчального закладу була Київська братська школа. У Києві українська братська школа могла розвиватися вільніше, ніж братські школи у Львові та Луцьку, оскільки перебувала під захистом козаків. Братство, так і школа в Києві були організовані в 1615 — 1616 рр. Першими ректорами братської школи був Іван Борецький (пізніший митрополит Йов). Матеріальною підставою для функціонування школи був подарунок Галшки Гулевичівни, дружини мозирського маршалка Стефана Лозки, 1615 р. земельної ділянки Богоявленському монастиреві.
1632 р. братська школа об’єдналася з лаврською гімназією в Київський колегіум (пізніша назва Києво-Могилянська академія). Києво-Могилянська академія стала центром духовного життя України. Повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було 8 класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили «сім вільних наук». Дбали в академії і про належне значення укр. мови: саме наукова діяльність викладачів, а також студентів сприяла розвиткові укр.. мови.
Києво-Могилянка впродовж тривалого часу була єдиним вищим закладом для всіх станів України, Східної Європи та православного світу. Академія підготувала визначних діячів у різних галузях культури. Серед них особливе місце посідає Григорій Сковорода, Яків Ковельський, О. Шумлянський, І. Полетика, Д. Самойлович-Сушковський.