- •1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.
- •2. Правовий статус українських земель в складі Королівства Польськоо (2ї пол. 14 ст- поч. 15 ст.)
- •3. Українська шляхта 14 – 16 ст.
- •4. Соціальна структура населення укр. Земель в 14-17 ст.
- •5. Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. Пол. 17 ст.
- •6. Розвиток торгівлі на укр. Землях в 14-17 ст.
- •7. Урбанізаційні процеси 14 – першої половини 17 ст.
- •8. Поширення магдебурзького права на укр. Землі. Його джерела та особливості
- •9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
- •11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.
- •12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації
- •13. Еволюція прав особи і станів. Литовські статути
- •14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
- •15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
- •16. Виникнення українського козацтва
- •17. Походження запорозького козацтва в укр. Історіографії
- •18. Українсько-татарські стосунки у 15-16 ст.
- •19. Татарсько-турецькі набіги на українських землях в 16 – п. П. 17 ст.
- •20. Формування реєстрового козацтва
- •22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
- •23. Повстання під проводом Косинського і Наливайка
- •24. Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.
- •25. Українська культура 14-16 ст.
- •26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.
- •27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
- •28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
- •29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
- •30. Укладення Берестейської унії
- •31. Галицька митрополія 14-15 ст. Проблеми її відновлення та ліквідації
- •32. Київська православна митрополія в др. Половині 15-16 ст.
- •34. Ідея універсальної унії на Україні
- •36. Католицька церква на Україні в 14 – 17 ст.
- •37. Протестантські громади на укр.. Землях в 16 – пер. Пол.. 17 ст. ( детально – в Ісіченка – ст. 126)
- •39. Гетьман Сагайдачний і укр./козацтво в пер. Чверті 17 ст.
- •40. В Жуковського – букрідери
- •41. Україна напередодні Хмельниччини ( з Інтернету)
- •42. Запорізька Січ у 30-40-х рр. 17 ст.
- •44. Козацькі війни 1625-1636 рр.
- •45. Козацько-селянські війни 90-х рр. 16 ст. В українській історіографії.
- •46. Витоки укр. Козацтва в сучасній історіографії: від військового реєстру до суспільного стану (с. Плохій – ст.. 52-72, Леп*явко- ст.. ???
- •48. Проблеми міжцерковних конфліктів кінця 16 – пер. Пол. 17 ст.
- •52. Ґенеза козацько-польських конфліктів кінця 16 ст.
- •53. Молдавські походи укр. Козаків кін. 16. Ст.. У дослідженні с. Леп*явка ( ст..19-27 ( 2 документ) з букрідерів)
- •56. Правовий статус укр. Громади Львова 16-17 ст.
- •58. Правовий статус вірменської громади Львова 16-17 ст.
- •60. Проблеми взаємовідносин між укр. Та польською громадами Львова у 16 – першій половині 17 ст.
- •64. Проблема кризи церковного життя у дослідженні «Криза і реформа» Гудзяка ( з букрідерів)
- •65. Падіння Константинополя та його вплив на церковне життя Київської митрополії
- •66. Реформи константинопольського патріарха Ієремії та спроби їх реалізації у Київській митрополії
- •67. Дослідження впливу Флорентійської унії на міжцерковні стосунки на українських землях у працях б. Ґудзика ( з букрідерів)
- •69. Концепції укладення церковної унії в XVI ст. У праці б. Ґудзяка. ( з букрідерів)
- •70. Братський рух у концепції реформи о. Бориса Гудзяка
- •71. Східні патріархи на укр. Землях:мета візиту, наслідки реформаторських спроб
- •72. Причини укладення Берестейської унії у дослідженні б. Ґудзяка. ( в букрідерах)
- •74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
- •78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
- •79. Князів. Стан на укр. Землях у 16 – пер. Половині 17 ст.
- •80. Зем’яни як шляхетський прошарок
- •81. Проблема еволюції станів на Україні в 16 – п. П. 17 ст. У дослідженнях н. Яковенко. ( трохи не ті століття)…
9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
Початок добі литовської політичної зверхності на Південною Руссю був покладений 1340 р., коли син Гедиміна Любарт князював на Волині й у Галичині, а київським володарем став Володимир Ольгердович. Ці правителі не сприймалися на укр. землях як чужинці-завойовники. Тому що перебували у доброму порозумінні з руською знаттю. Володимир Ольгердович карбував власну монету і титулувався князем Київським. У Києві в др. пол.. 14 ст. за наказом Володимира був побудований замок, що проіснував до середини 17 ст. За Любарта зазнає суттєвих змін у будові Луцький замок. Таким чином Волинь стала першим реальним надбання ВКЛ.
Більшість укр. земель було приєднано до Литви за часів спів правління князів Ольгерда й Кейстута. У 1362 р. Ольгерд захопив Київ. У другій половині 14 ст. під владою Литовського князівства опинилася значна частина укр.. земель, зокрема, Київська і Волинська. У 1395 р. Вітовт позбавляє влади київського і волинського князів, а на їхнє місце були посаджені намісники. Так тривало до смерті Вітовта (1430 р.). З початком громадянської війни у Литві, ці землі неодноразово переходили з рук у руки. Зокрема, у 1438 р. Свидригайло отримав у володіння Волинське князівство, яке після його смерті у 1452 р. було ліквідовано. Після загибелі Сигізмунда у 1440 р. і поновлення удільного статусу Волинської та Київської земель княжа верхівка Русі-України втратила ці землі. Хоча згодом новообраний князь Казимир офіційно повернув молодшому сину Володимира Ольгердовича київському Олелькові відібрану Вітовтом Київську землю. А Волинська земля знаходилась під владою Свидригайла.
10. Боротьба за великокняжий престол у Литві наприкінці 14 – пер. пол. 15 ст. Громадянська війна 1432-1440 рр.
У 1370 р. помирає останній польський король з династії П’ястів Казимир ІІІ Великий. Престол успадкувала його онука Ядвіга, а за чоловіка їй було запрошено тодішнього великого князя литовського Ягайла Ольгердовича. Платою за польську корону повинно було стати визнання її зверхності над землею Великого князівства. Ягайло погодився. Тому що у своєму князівстві точилася боротьба за великокнязівський престол. Розчищаючи дорогу до влади, Ягайло наказав вбити свого дядька Кейстута (1382 р.). Опинившись без опори і підтримки Ягайло погодився на польську пропозицію. Була підписана Кревська унія 1385 р. Проте у Литві унія зустріла опір. Виступив проти двоюрідний брат Ягайла Вітовт, син вбитого Кейстута. Після кількарічної збройної боротьби Ягайло у 1392 р. змушений визнати Вітовта своїм намісником, а 1398 р. Вітовт проголошує себе повновладним великим князем литовським під зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію. Вітовт впродовж свого правління зміцнив ВКЛ.
По смерті Вітовта (1430 р.) на довгі десять років країна впала у вихор феодальних воєн. Литовські і руські магнати обрали князем Свидригайла Ольгердовича. Це відразу призвело до війни між Литвою і Польщею. У 1431 р. війська Ягайла завдали поразки Свидригайлу і останній змушений був укласти пермиря, згідно з яким Західне Поділля відійшло до Польщі. Однак Свидригайло не відмовився від подальшої боротьби. У своїй політиці він спирався на українських та білоруських князів і бояр, невдоволених привілейованим становищем католиків. У 1432 р. проти Свидригайла було влаштовано змову, в результаті якої великим литовським князем став Сигізмунд Кейстутович, брат Вітовта. Проте влада його поширювалась лише на власне литовські землі, Берестейщину, Підляшшя. Всі інші землі визнали своїм володарем Свидригайла. В межах ВКЛ виникли дві держави – Литва і «Велике князівство Руське», між якими розгорілася громадянська війна. Вирішальна битва відбулася біля Вількомира (1435 р.), в якій Сигізмунд здобув перемогу. Хоча Свидригайлу і вдалося врятуватися та продовжити боротьбу, але вже 1438 р. Сигізмунд захопив усі землі ВКЛ. Щоб заспокоїти Свидригайла, йому у володіння віддали відновлене Волинське князівство, яке після його смерті 1452 р. було ліквідовано. Через якийсь час Сигізмунд вже сам прагне забезпечити незалежність Литви від Польщі. У своїй політиці він намагався спиратися на шляхту. Це викликало невдоволення магнатів – як литовських, так і українських. У 1440 р. змовники на чолі з князем Іваном Чарторийським, представником укр. аристократії і воєводою Довгердом вбили Сигізмунда, намагаючись проголосити великим князем Свидригайла. Проте литовські феодали не могли допустити такого посилення української партії. Князем був проголошений молодший син Ягайла – 13 річний Казимир. Новий великий князь та його опікуни на чолі з регентом Іваном Гаштольдом, аби відновити внутрішній мир, визнали за Свидригайлом номінальний по життєвий титул великого князя з уділом у Волинській землі. Тоді ж була офіційно повернута молодшому сину Володимира Ольгердовича київському Олелькові відібрана Вітовтом Київська земля.