11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.

1. Кревська унія 1385 р. – Ягайло, князь литовський, мав одружитися на Ядвізі, королеві польській, латою за польську корону повинно було стати визнання її зверхності над землею Великого князівства, привернення на «вічні часи» литовських та руських земель до Корони польської. Хрещення підданих.

Причини унії: Боротьба з Тевтонським орденом вимагала спільного союзу Польщі та Литви, тому що загрозу була для обох сторін.

Наслідки: обурення литовського та українського населення, яке вдало підхопив Вітовіт і використав у подальших свої діях.

2. Островська унія 1392-1398 рр. – міжусобиця між Ягайлом та Вітовтом.

Причини: укладення Кревської унії

Наслідки: Вітовт одержав Троки та інші волості Кейстута у корінній Литві, зберігаючи за собою одержану швидше Луцьку волость на Волині. У 1392 р. Вітовт став намісником Ягайла, а у 1398 р. – великим князем литовським під зверхністю польського короля.

3. Віленська унія 1401 р. – у Вільно було укладено нову унію, згідно якої ВКЛ визнавало васальну залежність Польщі. Всі землі після смерті Вітовта мали перейти до польського короля.

Причини: у 1399 р. у битві з татарами на р. Ворсклі війська Вітовта зазнали цілковитої поразки. Ця поразка ослабила позиції Вітовта та змусила його йти на примирення із Ягайлом.

Наслідки: обурення Свидригайла Ольгердовича, який відчув можливість втратити права на литовський великокняжий престол. З цього часу він постійно загрожує внутрішній стабільності Литви.

4. Городельська унія 1413 р. – визнала литовську державність на чолі з великим князем. Свою самостійність Литва мала зберігати і після смерті Вітовта, під суверенітетом польського короля. Литовська католицька шляхта отримувала ті ж права, що й польська.

Причини: перемога у Грюнвальдській війні у 1410 р. становище Вітовта зміцніло.

Наслідки: Останні пункти унії викликали невдоволення православної шляхти і князів династії Рюриковичів та православних династії Гедиміновичів. Вітовт вирішив коронуватися у Луцьку 1429 р.

5. Віленська унія 1499 р. – великого князя не можна було обирати без польських панів, а короля – без участи литовських. Вільний союз двох рівноправних держав.

Причини: турецький напад у 1498 р. на руські землі, Польща закликала Литву до спільної боротьби.

12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації

Відчуття небезпеки у Європі особливо загострилось, коли почалась Лівонська війна, що тривала з перервами від 1558 р. до 1583 р. Військові невдачі ВКЛ – втрата Полоцька, здобутого Іваном IV Грозним у 1563 р. доповнилося дезорганізацією русько-литовського війська, незгодами у верхах, непопулярністю економічно виснажливої війни.

Тому ситуація складалася складна: або завоювання з боку Московської держави, або союз з Польщею. Сама ж Польща наполегливо добивалася унії, починаючи із кінця 14 ст. Польська шляхта прагнула розширення своїх володінь., тому що в самій Польщі вільних земель вже не було. Завдяки укладанню шлюбів, успадкуванню маєтків і офіційних наділів польська шляхта обіймала багато посад на Волині, Поділлі й Підляшші.

Попри взаємну зацікавленість сторін, домовленість про державну унію ВКЛ та ПК досягалася протягом тривалого часу та в гострих суперечках. В основу переговорів було покладено акт 1501 р. – зі сторони литовців, а поляки за основу хотіли взяти старі привілеї унії та акти варшавської конференції 1564 р. Сторони пішли на поступки. Акт унії, виданий 1 липня 1569 р., постановляв, що ПК і ВКЛ мають творити одну Річ Посполиту. Вони обирають спільно короля, що одночасно проголошується великим князем, без всякої інавгурації. Сейми мають бути лише спільні. Литовська, польська та українська шляхта зрівнювалась в правах та отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця. Також було прилучено Волинь, Підляшшя, Київщину і Брацлавщину до Польського королівства. Проте литовські стани не визнали цього, а лише унію. Литва зберігала певну самостійність: свої права й суд, адміністрацію, військо, скарб, офіційну «руську» мову.

Позитиви унії:

+ воз’єднання укр. земель, яке стало поштовхом виділення з «руської» маси усвідомленої укр. спільноти;

+ економіка не потерпіла втрат, все йшло своїм ходом;

Негативи унії:

- унія принесла загострення соціальних суперечностей в Центральній Європі;

- пришвидшився процес асиміляції князів;

- у селах скасувався автонімізм;

- вплив католицької церкви, який був підтриманий владою;

- поляки отримали право на українські землі.