27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.

Освіта. На поч. XVII ст. братські правосл. школи Львова, Києва, Луцька взяли на себе роль нац..-культ. просвітницьких закладів. 1а братська школа - відкрита у Львові в 1585 р. У 1615 р. - братська школа у Києві. Викладання предметів у школах велося рідною мовою, могли вчитись всі бажаючі, незал. від походж. або соц. стан.

У 1631 р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. – Київська академія). Ця школа, зберігаючи національні традиції, прийняла програму і методи зх.-европ у-тетів. Викладання велося латин. мовою. Курс навчання - 12 р. В академії було 8 класів, а к-сть предметів перевищувала 30. Осн. навчання склад. «7 вільних наук», які поділялися на «тривіум» (граматика, риторика, діалектика) і «квадріум» (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Усі вищі науки в К-М академ., як і скрізь у Зх Європі, виклад. лат. Проте дбали тут і про належне знання укр.мови. Нею писалися літ. твори і наук. трактати, вірші, літописи тощо. КМа довгий час була єдиним вищим всестановим навч.закладом Укр.і всього православного світу.

Книгодрукування. Важливим осередком нац. культ. на Наддніпр. на поч. XVII ст. стала Києво-Печер. лавра, її архімандрит Є. Плетенецький заснував друкарню і видав у 1616-1624 рр. кілька значних творів, до яких написав передмови. Гол. друкарем у Лаврі був Памбо Беринда, який вніс значний вклад у роз-к науки і мистецт. Він підготував 1й друк. укр. словник. Став одним із зачинателів шкільної драми.

Література. Наприкін. XVI – 1й пол.. XVII ст. -розвиток полемічної літ., спрямованої проти полонізації укр. нар., насадження католицизму та унії. Одним з найвідоміших письм.-полемістів - ректор Острозької школи Герасим Смотрицький - трактат «Ключ царства небесного» (1587 р.), у якому лунало звернення до укр. та білорус. народів стати на захист нац. традицій. Значне місце в укр. полем. літ. кін. XVI ст. - Стефану Зизанію, Мелетію Смотрицькому. Вершина - творчість Івана Вишенського. У своїх посланнях з Афону в Україну («Послание до всех обще в Лядской земли живущих», «Обличение диавола-миродержца» та ін.) він різко виступав проти пол.- катол. реакції.

У 1621 р. митрополит Іов Борецький - трактат «Протестація», суть: укр. та білорус. народи мають право на свою церкву та віру; не можна насильно насаджувати унію, переслідувати та пригнічувати православних у РП. - велике значення для визвольного руху укр. народу.

Архітектура і живопис кін. XIV-1й пол.. XVII ст. : традиції мист. попер. епохи. + нові елементи. Виникають замки цілком побудовані з каменю або цегли, підсилені мурованими вежами, бійницями для обстрілу підступів до стін. Подібне оборонно-замкове буд-во було зумовлене боротьбою з Ордою. В образотворче мист. активно проник. нар. мотиви. До кращих зразків тогочасного малярства відносяться сюжети композиції «Різдва-Христового» й «Успіння Богородиці», стінопису Кирилівської церкви в Києві (XIV ст.) та ін. Найхарактерн. особливістю малярства - розпис іконостасів. Митці малювали переважно на липових дошках, дбаючи про виразність картин, їх простоту та ідейний зміст. Центрами живопису були Києво-Печерська лавра, а також міста Львів, Перемишль та інші. Плідно працювали в Україні художники-графіки. Які майстерно оформляли книги графічними мініатюрами.

Розвиток нар. творчості укр. відбув. на основі давньорус. фольклор. традицій. Нар. мовою творилися прислів’я приказки, казки тощо. Незваж. на переслідуванні з боку церкви, зберіг. нар.обряди: колядування, щедрування, свято Купала та ін.