25. Українська культура 14-16 ст.

Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська навала суттєво вплинули на перебіг подій в укр.. землях. У 14-16 ст. відбулися значні зміни і у культурному житті. Великим поштовхом д змін було падіння Візантійської імперії в 15 ст. Піднесенню укр.. культури сприяли технічний та технологічний прогрес, виникнення та розвиток власного друкарства, поява на історичній арені козацтва, яке виступило могутнім культуротворчим чинником.

Перші зрушення у 14-16 ст. відбулися у політичній культурі. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський, який один із перших заперечив божественне походження влади та держави, категорично висловився проти підпорядкування світської влади духовній. Наприкінці 16 ст. на історичну арену виходить міщанство, яке стало основою братств – легальних організацій, у діяльності яких переважав релігійно-благодійницький напрям. Братства фактично перетворилися на ідейні центри захисту мови, культури, духовних цінностей укр. народу. Певні зрушення і відбулися і у побутовій культурі укр. земель. Розширення панського землеволодіння, посилення влади феодала привело до зміни обличчя тогочасних сіл. В 15-16 ст. під тиском наступу феодалів на селянські землі відбувається певне упорядкування структури селянських поселень. В період 14-16 ст. в народний побут входять годинник, горілка, вогнепальна зброя. Розвивається фільварок. Народна творчість звертається до оспівування традицій Київської Русі. В цілому переважає обрядова поезія, а з 16 ст. зявляються нові фольклорні жанри – думи, історичні пісні, нова тематика – боротьба проти турецько-татарської агресії, новий герої – козак-воїн – захисник рідної землі.

Значні зміни відбулися і у духовні культурі. Протягом 14-15 ст. на грунті давньоруської мови під впливом народного мислення сформувалась «руська мова» , що стала офіційною державною мовою в литовській державі. Також бурхливого розвитку набула полемічна література – Смотрицький, Вишенський, зароджується наукова література, виникає укр. віршування – Смотрицький, Наливайко. У 15-16 ст. при церквах та монастирях виникають протестантські та католицькі школи, що давали вищий рівень знань ніж звичайні школи. У сфері освіти зявляється новий тип школи – греко-словяно-латинська. Першим освітнім закладом цього типу була острозька академія (1576), заснована князем Острозьким. Тут викладачами були Смотрицький, Суразький, Наливайко.

Падіння в середині 15 ст. Візантійської імперії зумовило докорінний переворот у духовному житті укр. суспільства. Виявами цих якісних змін у духовній сфері України стали:

- відхід від візантійських зразків та канонів;

- поширення ідей гуманізму та реформації;

- поява нових форм самовираження та мистецьких стилів;

- поширення світського елементу в культурі, зростання уваги до людини та її духовного світу;

- індивідуалізація творчості.

26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.

Хоча укр. землі знаходились під владою іноземних держав, у 16 – на початку 17 ст. в Україні склалися умови, які спричинилися до національно-культурного відродження. У складі ВКЛ, яке успадкувало надбання культури Київської Русі, умови для розвитку укр. культури були сприятливими. Потреба національного самозбереження, що особливо гостро постала після Люблінської унії, зумовила піднесення укр. культури. За відсутності держави культура залишилась єдиною цариною, де укр. могли боронити свою самобутність.

Протягом 16 – початку 17 ст. відбувалися важливі зрушення в розвиткові укр. мови. Вони стосувалися насамперед мови літературної. Від часів Київської Русі тривала традиція застосування двох літературних мов: книжної староукраїнської мови (у другій половині 16 ст.) та укр. різновиду церковнослов’янської мови – мови словяноруської. Розвиткові культури і мови України значною мірою сприяло книгодрукування. Засновниками його стали І. Федоров і П. Мстиславець, які були змушені втекти з Москви, зазнавши переслідувань за друкування книжок. У 1561 р. у маєтку магната Хоткевича вони заснували першу друкарню й надрукували «Часослов», «Учительне Євангеліє», «Псалтир». У 1573 р. Федоров перебирається до Львова і там друкує «Апостол». Запрошений до князя Острозького, він здійснює перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. За прикладом Федорова були створені друкарні в Києві, Луцьку, Новгороді-Сіверському, Рогатині. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, зміцнювало мовну єдність укр. народу.

Важливу роль у процесі формування й розвитку національної культури відіграла усна народна творчість, в якій віддзеркалюються найважливіші події історії укр. народу. Зявляються героїко-патріотичні твори про боротьбу з татарами і турками. Серед них такі думи та історичні пісні: «Втеча трьох братів з Азова», «Самійло Кішка», «Плач невільника». Темі боротьби проти феодального гніту присвячені думи «Дума про Олексія Поповича», «Івась Коновченко-Вдовченко», в яких головним персонажем є козак-герой. Розвивається лірична й соціально-побутова тематика.

Важливу роль у національному відродженні відіграв Острозький культурний осередок. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію національної школи в Україні. У 1586 р. патріарх Антіохійський Йоаким своєю грамотою благословив заснування у містах та містечках України духовних братств. Зокрема, виникло братство при церкві Успення Богородиці у Львові. Основними напрямками діяльності братства були шкільна та видавнича справи. У 1615 р. київська шляхтянка Гальшка Гулевичівна пожертвувала двір та садибу на Подолі в Києві Богоявленському братству, яке під орудою Іова Борецького збудувало монастир і школу.

У архітектурі та образотворчому мистецтві відбулися також зміни:

- відхід від візантійських зразків та канонів;

- поширення ідей гуманізму, реформації та контрреформації;

- поява нових форм самовираження і мистецьких стилів.;

- посилення світських елементів, зростання уваги до людини та її духовного світу;

- індивідуалізація творчості.