Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на питання.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
391.68 Кб
Скачать

1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.

У 14-15 ст. країни Європи переживали період розвинутого феодалізму. На цій основі і на Заході і на Сході Європи починають утворюватися централізовані держави у формі феодальних монархій. На Русі економічний розвиток і необхідність захисту країни від іноземних нападників зумовили обєднання навколо Москви російських земель і створення в другій половині 15 ст. Московської держави. Центром обєднання Русі стала Москва. Українська народність тоді через складні і важкі історичні умови не створила окремої держави. У той час південно-західні руські землі, на яких тоді формувалася укр. народність, стали об’єктом активних зовнішньополітичних інтересів феодальних держав – Литви, Польщі, Угорщини.

У 13 ст. утворилася Литовська держава – ВКЛ, яка поступово намагалася захопити руські землі. Вже у 1355-1356 рр. литовські війська зайняли спочатку Брянськ, а потім усю Чернігово-Сіверщину. У 1362 р. Ольгерд здійснив похід на Подніпровя і зайнявши Київ та вигнавши ординців, підкорив Київщину і Переяславщину. Влітку того ж року литовські війська захопили Пониззя (Поділля). У 1340 р. литовська влада поширилась і на галицьео-волинські землі. У тому ж році Польща і Угорщина розпочали війну проти Литви за Галичину. За угодами 1350 р., а потім 1352 р. мі ж Польщею і Литвою Галичина була залишена за Польщею, а Волинь – за Литвою. У 1370 р. за угодою між Польщею і Угорщиною Галичина підпала під владу Угорщини, провінцією якої вона була до 1387 р, після чого її знову захопила Польща. У 1377 р. польські феодали захопили Західну Волинь (Холм і Белз). Отже на початку 60-х рр.. 14 ст. під владою Литви опинилася велика частина території України – Чернігово-Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля, більша частина Волині.

В середині 14 ст. на землях між Дністром і Дунаєм було створене самостійне Молдовське князівство з столицею в м. Сучаві. До його складу входила Буковина. З початку 16 ст. князівство потрапило в залежність від турецького султана. Закарпаття залишалося в складі Угорщини.

Після Кревської унії 1385 р. навіки до Польщі Ягайло мав приєднати литовські і руські землі. У 1387 р. Польща на чолі з Вітовтом відвоювала в Угорщини галицькі землі і закріпила їх за собою. Протягом 1392-1394 рр. Вітовт ліквідував князівства Новгород-Сіверське, Володимирське, Подільське, Київське та перетворив їх на провінції Литви. Західне Поділля з центром у Камянці в 1396 р. Вітовт змушений був передати Польщі. У третьому десятилітті 15 ст. Вітовт зумів поширити свій вплив на південь до берегів Чорного моря від Дніпра і Криму до Дністра.

Після смерті Вітовта 1430 р. польсько-шляхетські війська , розбивши сили литовських намісників зайняли Західне Поділля. Влітку 1431 р. польські війська вдерлися на Волинь, захопили Володимир і підступили до Луцька. Згодом, за унією у Вільно 1432 р. Західне Поділля – закріплювалося за Польщею, а Волинь – за Литвою. На початку 40-х рр.. 15 ст. повстало проти влади Литви населення Смоленська, відокремилися Волинь, Київщина та ін. землі. Тому були поновлені удільні князівства: Київське (ввійшла ще Переяславщина) та Волинське (із Східним Поділлям). На кінець 15 ст. в українських землях, що входили до складу .Литви, було повністю ліквідовано удільно-кнізівський лад, і вони стали звичайними провінціями Литви.