4.2 Передпроектні обстеження виробництва

Тривалість проектування та висока вартість виготовлення ГВС вимагає перед проектних технологічних досліджень та діючого виробництва з метою визначення доцільності створення ГВС і ефективності її функціонування.

Методика проведення таких робіт залежить від серійності виробництва. Для масового та крупносерійного виробництва розглядають, як правило, весь технологічний процес виготовлення виробу, починаючи із заготовки та закінчуючи упакуванням готового виробу. Для мало- чи середньо серійного виробництва об’єктом аналізу, як правило, є одне з виробництв підприємства, наприклад, механоскладальне чи ковальсько-пресове.

Метою техніко-економічного аналізу для масового чи крупносерійного виробництва є пошук шляхів зменшення трудомісткості виготовлення виробів та вибір видів і складових ГВС у відповідності з конкретними виробничими умовами.

Методами досягнення цієї мети є: зміна технології; зміна матеріалу; зміна конструкції; механізація окремих операцій; комплексна механізація та автоматизація процесів виготовлення найбільш трудомістких деталей та вузлів; використання багатопозиційного автоматичного обладнання, в тому числі на збиранні. Найбільш ефективним є використання декількох з наведених методів.

Для умов мало- та середньо серійного виробництва техніко-економічний аналіз містить такі етапи:

1. Збирання та систематизацію загальних вимог про об’єкт автоматизації (цех, дільниця);

2. Розробка існуючої схеми технологічних транспортних операцій на об’єкті автоматизації;

3. Розробка пропозицій щодо підвищення рівня механізації та автоматизації;

4. Обґрунтування, об’єм та зміст реконструкції виробництва, яка пропонується;

5. Техніко-економічний аналіз виробництва з врахуванням пропозицій за пп. 2 і 3;

6. Розробка схеми технологічних і транспортних операцій в завершальній стадії на об’єкті;

7. Визначення стадій та етапів проведення робіт за пп. 2 і 3;

8. Затвердження документа.

Під час техніко-економічного аналізу складають повний перелік вузлів та деталей з їх кресленнями, трудомісткість виготовлення та їх собівартість.

На завершальному етапі перед проектного обстеження повинні бути сформовані висновки та пропозиції щодо доцільності організації автоматизованих виробництв, їх техніко-економічної ефективності та функціонування.

Матеріали перед проектного обстеження є основою для подальшої розробки ТЗ на створення автоматизованих виробництв.

4.3 Вибір деталей для виготовлення на гвс, визначення їх технологічності

Важливим етапом технологічного проектування ГВС є вибір деталі, яку необхідно на ній обробити. Невдалий вибір деталі приводить до низької ефективності навіть досконалі в технічному відношенні проектні рішення.

Критерії вибору деталей для обробки на ГВС є такими:

1. Конструктивно-технологічна подібність. Деталі повинні бути схожі габаритами, конфігурацією, числом, розташуванням оброблюваних поверхонь, і особливо складом операцій та маршрутом технологічної обробки;

2. Подібність марок матеріалів. Обробка деталей з різних матеріалів ускладнює організацію роботи ГВС, збільшує номенклатуру інструментів. За наявності утворення зливної стружки під час обробки деталі необхідно проаналізувати можливість її подрібнення. За відсутності такої можливості обробку на ГВС не рекомендують.

3. Верстатомісткість та число установів. Досвід експлуатації ГВС визначив мінімальну кількість верстатів – 12, з яких може складатись автоматизована лінія. Кількість переустановів точно не обмежена, проте необхідно вибирати деталь, яку можна обробити найбільше за 2-3 установа. Верстатомісткість однієї операції повинна бути не менше 10-15 хвилин і не більше 2-3 годин;

4. Склад обладнання ГВС. Номенклатура деталей, що призначені для обробки на ГВС, повинна забезпечувати використання однотипного обладнання. Якщо це неможливо, то необхідно, щоб забезпечувалась сумісність різнотипного обладнання між собою, а також і з основними агрегатами та системами ГВС;

5. Ступінь замкненості маршруту обробки. Перевага щодо обробки на ГВС надається деталям, які можуть бути повністю оброблені в ній без переривання технологічного маршруту. Специфічні операції ускладнюють організацію процесу виробництва. Рекомендовано співвідношення між трудомісткістю операцій, виконаних на ГВС, та загальною трудомісткістю обробки, яка становить не менше 0,8…0,9;

6. Стабільність технологічних процесів. На обробку в ГВС можна переводити деталі тільки зі стабільною та опрацьованою технологією. Потрібно звести до мінімуму ймовірність виникнення вимушених відказів системи, що пов’язані з певними характеристиками деталей;

7. Стійкість (усталеність) номенклатури. Переведенню в ГВС підлягають лише ті деталі, які будуть знаходитися у виробництві впродовж терміну створення та експлуатації. Зміни в конструкції деталі обмежуються технологічними можливостями запроектованого обладнання.

8. Можливість переведення більшості чи найбільш трудомістких операцій техпроцесу обробки деталі на обладнання з ЧПК;

9. Можливість максимальної концентрації операцій;

10. Можливість виключення з технологічного процесу ручних операцій слюсарної обробки;

11. Можливість сумісної обробки за схожими операціями на визначеному обладнанні, пристосуванні і типорозмірах інструментів;

12. Наявність необхідних базових поверхонь для застосування ПР;

13. Можливість організації багатоверстатного обладнання;

14. Економічна доцільність переведення на обладнання з ЧПК.

Вибір номенклатури деталей тісно пов’язаний з питаннями підвищення їх технологічності. Забезпечити високу технологічність – це означає звести до мінімуму затрати праці, матеріалів та часу на технічну підготовку виробництва, виготовлення, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт у порівнянні з іншими варіантами проектування чи аналогічними за призначенням, якістю, а також технічними даними на виріб за умови тієї ж партії випуску та організаційно-технічного рівня підприємства-виробника.

Особливістю відпрацювання конструкції деталі на технологічність залежно до умов ГВС є вимога наскрізної уніфікації елементів базових поверхонь та оброблюваних для всієї номенклатури як одного цілого, а не для кожної деталі окремо.