102

Лекція №1 основні принципи та технічні можливості гнучких виробничих систем

1.1 Виникнення та розвиток ГВС

1.2 Основні означення в ГВС та РТК

1.3 Послідовність освоєння ГВС

1.1 Умови виникнення та розвитку ГВС

Широке впровадження обладнання з ЧПК, ЕОМ, ПР, досягнень мікроелектроніки суттєво підвищило можливості машинобудівного виробництва з позицій удосконалення конструкцій машин, що випускають, а також збільшення їх випуску без залучення додаткового персоналу.

Частка продукції масового виробництва зменшується, а мало- та одиночного збільшується. Терміни підготовки виробництва та поставок нової продукції споживачам значно зменшилися, а вимоги до якості зросли. Забезпечення підвищення ефективності виробництва в таких умовах стає важчим.

Прибутковість виробника напряму залежить від ефективного використання його продукції споживачем, при цьому номенклатура щоразу збільшується. Тому при переході на випуск нової продукції виробник повинен розв’язати такі основні задачі:

– забезпечення високої якості нової продукції з метою швидкого її збуту;

– створення якнайкращих умов виробництва для всіх працівників;

– значне скорочення термінів створення, постановки на виробництво та випуск нової продукції;

– всебічне зниження собівартості нової продукції для підвищення конкурентноздатності на ринку;

– випуск необхідної кількості продукції за умови можливості її постійної модернізації.

Найкращим чином розв’язку цих задач сприяє використання ГВС, що складається з ГВЛ (гнучких виробничих ліній), дільниць чи цехів.

Одиницею технологічного обладнання ГВС є ГВМ (гнучкий виробничий модуль).

Безумовно, автоматизація виробництва повинна бути економічно доцільною. Для існуючих типів виробництва (одиничного, серійного та масового) є специфічні методи та засоби автоматизації, що забезпечують їх найбільшу ефективність.

Якщо для крупносерійного та масового виробництв використовують високопродуктивне спеціальне автоматичне обладнання (лінії), що випускає у великій кількості постійну за конструкцією продукцію, то для малосерійного їх використання буде неефективним. Невелика партія замовлених виробів буде випущена в короткий термін, а потім обладнання буде простоювати через обмежені можливості його переналагодження.

З появою верстатів з ЧПК, різко зросли можливості автоматизації малосерійного виробництва. Перехід на виготовлення іншої деталі (переналагодження) якщо вона освоєна і хоча б раз була виготовлена в ГВС, на такому верстаті здійснюється простою зміною керуючої програми. Те ж саме стосується і використання ПР та будь-яких систем з ЧПК.

Головною вимогою автоматизації малосерійного виробництва є підвищення його гнучкості, тобто збільшення можливості та спрощення переналагодження на виготовлення різних виробів практично без зупинки виробничого процесу.

Тенденції до зростання частки малосерійного виробництва (понад 75%) у випуску продукції стали передумовами виникнення та розвитку ГАС. Крім підвищення продуктивності та інших ТЕП, використання ГАС змінює умови праці.

Отже, до головних технічних особливостей ГВС належать:

– гнучкі виробництва;

– структурна гнучкість, тобто нормальне функціонування при відказах окремих технічних засобів;

– можливість доповнення технічними засобами їх компоновки;

– мала кількість працюючих, за рахунок використання накопичувачів, пристроїв автоматичної діагностики і запобігання відказів.

Доцільність застосування відповідного обладнання з різним ступенем гнучкості та автоматизації визначається показниками ефективності.