Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
9.47 Mб
Скачать

9.4. Надійність обладнання

Надійність – властивість об'єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонту, зберігання і транспортування (ГОСТ 27.002-83).

Для ГВС надійність – це перш за все їх властивість безперебійно випускати придатну продукцію в обсягах, обумовлених заданої виробничою програмою, протягом усього терміну служби.

Відмова – це подія, що полягає у порушенні працездатного стану об'єкта.

Працездатність – стан об'єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної та конструкторської документації.

Надійність ГВС залежить від надійності кожного елемента і від характеру їх взаємодії (обраної компонування та схеми управління системою). Таким чином, основними шляхами підвищення надійності ГВС є. підвищення надійності роботи всіх верстатів, механізмів і всіх елементів, з яких комплектується система, і підвищення надійності її в цілому вибором раціонального компонування і системи управління.

Дослідження надійності обладнання ГВС при експлуатації направлено на забезпечення ефективного його використання в умовах ГВС і визначення можливості підвищення надійності устаткування новостворюваних ГВС.

Дослідження надійності обладнання в діючих ГВС показали, що на простої верстатів, що входять у ГВС, припадає до 30% номінального фонду часу, при цьому простої через відмови складають 20-25% усього часу простоїв.

Безвідмовна робота обладнання, що входить у ГВС, забезпечує максимально можливий рівень показників використання ГВС при заданих склад, структуру та організації роботи ГВС. Відмова одного з пристроїв (промислових роботів, автоматизованих візків тощо), що становлять допоміжне обладнання, веде до зниження рівня показників використання ГВС або верстатів з ЧПК внаслідок збільшення часу їх обслуговування або очікування ремонту допоміжного обладнання.

При незалежній роботі всіх ГВС (в гнучкому автоматизованому ділянці) відмова одного ГВС призводить до зниження рівня показників використання устаткування ГВС в цілому на ту величину, яка припадає на один працюючий ГВС.

При наявності жорсткої технологічного зв'язку між всіма або частиною ГВС (в гнучкій автоматизованої лінії) відмова одного ГВС (або його допоміжного обладнання) призводить до простою інших ГВС, пов'язаних з несправним, внаслідок чого знижується рівень використання ГВС у цілому.

Розроблена в ЕНІМС методика дослідження надійності ГВС при експлуатації дозволяє вирішувати такі основні питання: розробка єдиного підходу до оцінки надійності ГВС; встановлення номенклатури показників надійності обладнання ГВС та їх кількісна оцінка; визначення порядку проведення експлуатаційних досліджень надійності, включаючи порядок збору та обробки інформації; виявлення факторів , що знижують рівень показників надійності використання устаткування, що виникають як при його конструюванні, так і при виготовленні й експлуатації.

Вихідними даними для оцінки надійності та використання верстатів є: напрацювання верстатів на період перевірки; перелік відмов та їх число, час відновлення працездатності верстатів у зв'язку з відмовами; час на планові ремонти і технічне обслуговування; номінальний фонд робочого часу.

Напрацювання для верстатів з ЧПК визначається сумарним часом їх роботи за всіма керуючим програмами за період обстеження. Час роботи з керуючим програмами реєструється лічильником мотогодин (наприклад, мод. 228ЧП). При відсутності лічильника напрацювання визначається хронометражем. При цьому секундоміром визначають час обробки перших деталей партії і цей час множать на число деталей у партії.

При проведенні досліджень враховуються всі види відмов, за винятком експлуатаційних. Експлуатаційні відмови виникають в результаті порушення встановлених правил та умов експлуатації, а також порушення нормального перебігу технологічного процесу, не пов'язаних з верстатом (локальні підвищення твердості заготовки, припуски і т. д.). Не враховуються також відмови інструментів і пристосувань, так як вони не характеризують якість роботи верстата.

Час відновлення працездатності верстата через відмову визначається часом, витраченим на виявлення, пошук причин і усунення наслідків відмови. Час очікування ремонту в даному випадку не враховується. Якщо відмова одного елемента верстата привів до пошкодження інших елементів, то час, витрачений па відновлення цих елементів, підсумовується. Зазначений фактор свідчить про вразливість конструкції верстата до відмов і при розробці пропозицій по підвищенню надійності враховується в першу чергу.

Вибір верстатів для дослідження їх надійності в процесі експлуатації рекомендується проводити з урахуванням сукупності наступних факторів:

– верстати повинні працювати переважно в основному виробництві;

– експлуатація верстатів повинна бути організована, як правило, у дві зміни з коефіцієнтом завантаження не менше 0,5;

– перевірку потрібно проводити не менше ніж на п'яти верстатах з ЧПК (бажано однієї моделі);

– за верстатами повинні бути постійно закріплені оператори; недотримання цього фактора ускладнює отримання достовірних даних про працездатність і проведені ремонти;

– верстати не повинні бути використані як спеціальні, тобто для обробки деталей одного найменування; при наявності досить великої кількості таких верстатів їх об'єднують в окрему групу при обробці 1; аналізі даних;

– необхідно, щоб у цехах вели журнали реєстрації причин відмов, замінених елементів і часу ремонтів верстатів. Це допомагає раціонально вибрати базову підприємство-споживач.