Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
9.47 Mб
Скачать

Лекція №4 технологічне забезпечення гнучких виробничих систем

4.1 Технологічні особливості забезпечення ГВС.

4.2 Передпроектні дослідження виробництва ГВС.

4.3 Вибір деталей для виготовлення на ГВС та опрацювання їх на технологічність.

4.4 Технічне завдання на створення ГВС. Вибір заготовки, різального інструменту та оцінка точності обробки.

4.5 Загальні вимоги побудови технологічних процесів.

4.6 Автоматизована обробка деталі типу тіл обертання.

4.7 Автоматизована обробка корпусних деталей.

4.8 Автоматизована обробка шестерень.

4.9 Автоматизація складальних операцій.

4.10 Автоматизація проектування технологічних процесів.

4.11 Типовий проект та порядок проведення робіт з організації ГВС.

4.1 Технологічні особливості ГВС

Створення ГВС потребує великих капіталовкладень та залучення великої кількості висококваліфікованих спеціалістів. Тому дуже важливим на стадії ескізного проектування є прийняття виваженого рішення щодо кращого х варіантів на підставі комплексних оцінок: витрати; терміни виробництва; налагодження та пуск ; економічний ефект тощо.

Згідно даних фірми «Керней-Трекер» (США), трудомісткість розробок ГВС на кінець ХХ ст. в середньому складала 3 роки і вимагала затрат300 тис. люд.-годин.

Автоматизовані виробничі системи відносяться до великих систем, які характеризуються взаємодією об’єктів, складними зв’язками інформаційних та матеріальних потоків, наявністю випадкових взаємодій.

На відміну від технологічних процесів традиційного виробництва, в умовах ГВС повинен бути розроблений технологічний процес не тільки на обробку деталі, але й на її установку та зміну на верстатах і пристроях, транспортування,мийку, контроль та ін.

Ступінь розробки технологічних рішень повинен бути доведений до рівня підготовки та налагодження програм керування для обладнання. Принципове значення має вимога максимальної концентрації переходів та операцій, мінімізація технологічних баз і баз транспортування та маніпулювання заготовками і деталями.

Для автоматизації обробки корпусних деталей доцільно використовувати палети (супутники), на яких встановлюється і переміщується від верстата до верстата деталь. Заміна супутників здійснюється ПР чи спеціальними маніпуляторами. Для деталей типу тіл обертання переважно застосовується магазинне завантаження чи ПР та маніпуляторами.

Якщо кількість інструментів, що містяться в магазині відповідає кількості, необхідній для обробки деталі, то вона може бути повністю оброблена за одну установку. При цьому спрощується маршрут обробки, а за однакового оснащення всіх верстатів інструментами, забезпечується групова обробка і будь-яка заготовка може бути оброблена на першому вільному верстаті.

Якщо деталь не може бути виготовлена за одну установку від однієї технологічної бази, то під час обробки її необхідно переустановлювати. Для корпусних деталей супутники, з цією метою, декілька разів доставляються на позицію збирання та розбирання. Після переустановки деталь знову потрапляє на верстат до повної її обробки.

Значно складнішим буде маршрут повної механічної обробки, якщо повна обробка деталі не може бути виконана за одну установку чи сумарна кількість інструментів магазина недостатня для цієї обробки. Потрібно замінити магазин інструментів, а це приводить до небажаного простоювання верстатів та зниження коефіцієнту їх використання. Автоматизована обробка таких деталей може бут недоцільною.