- •АЛергічні хвороби
- •Класифікація алергій
- •Алергічні реакції поділяються на реакції негайного та сповільненого типу. Стадії алергічних реакцій
- •Методи діагностики алергічних хвороб
- •Оцінка скарифікаційних і внутрішньошкірних алергологічних проб
- •Оцінка внутрішньошкірних проб з бактерійними алергенами через 20 хв і через 24-48 год
- •Зв’язування IgE з поверхневими антигенами мастоцитів веде до негайного виділення прозапальних медіаторів.
- •Основні принципи лікування при алергічних процесах
- •Стандартна схема гіпосенсибілізації неінфекційними алергенами
- •Псевдоалергія і паралергія
- •Клініка і диференційна діагностика псевдоалергій
- •Основні принципи лікування псевдо- і параалергій
- •Клінічні форми алергічних хвороб
- •Анафілактичний шок
- •Бронхіальна астма
- •Клінічні симптоми бронхіальної астми різної тяжкості
- •Спірометр. Вентиляційні порушення за обструктивним типом різного ступеня вираженості у хворих на бронхіальну астму за результатами спірометрії
- •Диференційно-діагностичні ознаки ige- та igg4-залежних варіантів бронхіальної астми
- •Медикаментозне лікування залежно
- •Алергічний риніт
- •Симптоми основних форм алергічного риніту
- •Етапна схема лікування хворих
- •Сироваткова хвороба
- •Полінози
- •Набряк Квінке і кропив’янка
- •Основні етіологічні і клінічні прояви кропив’янок
- •Атопічний дерматит
- •Харчова алергія
- •Спектр алергенів при харчовій сенсибілізації
- •Найважливіші лібератори гістаміну
- •Інсектна алергія
- •Класифікація алергічних реакцій на укуси бджіл і ос
- •Медикаментозна алергія
- •Класифікація побічної дії лікарських засобів
- •Фармакологічні побічні ефекти.
- •Токсичні побічні ефекти:
- •Спрощена класифікація
- •Перехресні алергічні реакції між різними медикаментами,
- •Додаток календар цвітіння дерев і трав в україні
- •Пришвидшена схема гіпосенсибілізації неінфекційними алергенами
- •Пришвидшена схема гіпосенсибілізації неінфекційними алергенами
- •Дисфункції імунної системи
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Вторинні імунодефіцити
- •Диференційно-діагностичні ознаки
- •Імунопатологічні синдроми імунологічний діагноз
- •Зміна показників імунограми при основних імунопатологічних синдромах
Спрощена класифікація
ПОБІЧНОЇ ДІЇ МЕДИКАМЕНТІВ
Вид побічної дії |
Варіанти дії |
Токсична (специфічна) |
|
Алергічна (неспецифічна) і псевдоалергічна |
|
Медикаментозна залежність |
|
Вплив на плід |
|
Комбінована |
Поєднання вище наведених варіантів у різних комбінаціях |
На частоту розвитку медикаментозної алергії впливають також особливості, пов’язані з самим препаратом:
індекс сенсибілізації (алергенність) засобу: залежить як від групи і типу самого препарату, так і від ступеня його очистки. Не варто також забувати і про якість наповнювачів, формоутворювачів. Саме ці фактори зумовлюють набагато більшу частоту алергічних і псевдоалергічних реакцій на аналогічні медикаменти, виготовлені у країнах третього світу;
ЧАСТОТА АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ МЕДИКАМЕНТІВ (за Л. Йегером, 1990)
Препарат |
Спосіб прийому |
Частота побічних ефектів, % |
Антигістамінові засоби |
Місцево |
5 |
Аспірин |
Внутрішньо |
8-10 |
Барбітурати |
Внутрішньо |
1 |
Гідантоїни: – фенілетилгідантоїн – фенілметилгідантоїн – дифенін |
Внутрішньо |
80-90 5-10 1 |
Засоби для місцевої анестезії |
Місцево |
2 |
Інсулін |
Парентерально |
14 – місцева реакція, 1,5 – феномен Артюса, 0,1 – загальна реакція |
Кортикотропін |
Парентерально |
3-3,5 |
Пеніцилін |
Інгаляційно (слизові оболонки) Місцево (шкіра) Парентерально Внутрішньо |
15 5-12 0,3-3 менше 1 |
Реопірин |
Внутрішньо |
1,5 |
Стрептоміцин |
Місцево:
Парентерально |
4-9 3-30 20 2 |
Сульфаніламіди |
Внутрішньо, парентерально |
0,3-5 |
Тетрациклін |
Місцево |
1 |
Фенотіазини |
Внутрішньо |
3 |
доза медикаменту при істинних алергічних реакціях відіграє меншу роль, ніж при псевдоалергічних. Проте гемолітична анемія частіше розвивається після введення високих доз пеніциліну (масивне навантаження ним еритроцитів). Виявлена дозозалежність і для інших цитопеній, інтерстиційних нефритів і сироваткової хвороби;
концентрація засобу при місцевому його застосуванні має важливіше значення для сенсибілізації, ніж його доза;
спосіб уведення: найбільш небезпечним є інгаляційне застосування медикаменту; дещо менша частота сенсибілізації виявляється при місцевому його застосуванні, проте вона значно зростає, якщо шкіра чи слизові оболонки ушкоджені або в уражені запальним процесом. Безпечнішими є підшкірні і внутрішньом’язові ін’єкції, у більшій мірі – внутрішньовенні інфузії. Найрідше сенсибілізацію зумовлює пероральний прийом медикаментів. Різко збільшує ризик розвитку алергії застосування депо-форм та інтермітуючий спосіб уведення препаратів.