![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •АЛергічні хвороби
- •Класифікація алергій
- •Алергічні реакції поділяються на реакції негайного та сповільненого типу. Стадії алергічних реакцій
- •Методи діагностики алергічних хвороб
- •Оцінка скарифікаційних і внутрішньошкірних алергологічних проб
- •Оцінка внутрішньошкірних проб з бактерійними алергенами через 20 хв і через 24-48 год
- •Зв’язування IgE з поверхневими антигенами мастоцитів веде до негайного виділення прозапальних медіаторів.
- •Основні принципи лікування при алергічних процесах
- •Стандартна схема гіпосенсибілізації неінфекційними алергенами
- •Псевдоалергія і паралергія
- •Клініка і диференційна діагностика псевдоалергій
- •Основні принципи лікування псевдо- і параалергій
- •Клінічні форми алергічних хвороб
- •Анафілактичний шок
- •Бронхіальна астма
- •Клінічні симптоми бронхіальної астми різної тяжкості
- •Спірометр. Вентиляційні порушення за обструктивним типом різного ступеня вираженості у хворих на бронхіальну астму за результатами спірометрії
- •Диференційно-діагностичні ознаки ige- та igg4-залежних варіантів бронхіальної астми
- •Медикаментозне лікування залежно
- •Алергічний риніт
- •Симптоми основних форм алергічного риніту
- •Етапна схема лікування хворих
- •Сироваткова хвороба
- •Полінози
- •Набряк Квінке і кропив’янка
- •Основні етіологічні і клінічні прояви кропив’янок
- •Атопічний дерматит
- •Харчова алергія
- •Спектр алергенів при харчовій сенсибілізації
- •Найважливіші лібератори гістаміну
- •Інсектна алергія
- •Класифікація алергічних реакцій на укуси бджіл і ос
- •Медикаментозна алергія
- •Класифікація побічної дії лікарських засобів
- •Фармакологічні побічні ефекти.
- •Токсичні побічні ефекти:
- •Спрощена класифікація
- •Перехресні алергічні реакції між різними медикаментами,
- •Додаток календар цвітіння дерев і трав в україні
- •Пришвидшена схема гіпосенсибілізації неінфекційними алергенами
- •Пришвидшена схема гіпосенсибілізації неінфекційними алергенами
- •Дисфункції імунної системи
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Вторинні імунодефіцити
- •Диференційно-діагностичні ознаки
- •Імунопатологічні синдроми імунологічний діагноз
- •Зміна показників імунограми при основних імунопатологічних синдромах
Медикаментозне лікування залежно
ВІД ТЯЖКОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
Ознака |
Ступені тяжкості хвороби |
|||
І ступінь, інтермітуючий |
ІІ ступінь, легкий персистуючий |
ІІІ ступінь, середньотяжкий персистуючий |
ІV ступінь, тяжкий персистуючий |
|
Рекомен-доване пато-генетичне лікування |
Кромони або β2-агоністи перед фізичним навантаженням або контактом з алергеном |
Інгаляційні ГКС (будесонід 200-500 мкг або флутиказон 50-100 мкг) |
Інгаляційні ГКС (будесонід 400-1000 мкг або флутиказон 250-500 мкг) + β2-агоністи тривалої дії. |
Інгаляційні ГКС (будесонід 1000-2000 мкг або флутиказон 500-1000 мкг) + β2-агоністи тривалої дії + метилксан-тини тривалої дії. |
У випадку недостат-нього ефекту |
Модифікатори лейкотрієнових рецепторів |
+ β2-агоністи тривалої дії, + модифікатори лейкотрієнових рецепторів |
+ модифікатори лейкотрієнових рецепторів |
+ модифікатори лейкотрієнових рецепторів, + недокроміл. При неефективності –пероральні ГКС |
Імуностимулювальні засоби будуть розглядатися в наступних розділах. Їх призначають при супутньому імунодефіциті з інфекційним синдромом. У дитячому та молодому віці ефективнішими є бактерійні засоби: рибомуніл, бронховаксом, бронхомунал, IRS19, які призначаються за схемою, із суворим дотриманням проміжків між курсами. Їх застосування сприяє зменшенню частоти і тяжкості епізодів інфекцій дихальних шляхів як вірусного, так і бактерійного генезу. В осіб старшого віку кращий ефект іноді забезпечують тимоміметики – тимозин чи тимоптин.
Необхідно пам’ятати, що дози і кратність застосування інгаляційних β-адреноміметиків короткої дії (сальбутамол, фенотерол) повинні максимально обмежуватися – це лише своєрідна «швидка допомога».
Алергічний риніт
Алергічний риніт – хвороба, яка характеризується пароксизмальною ринореєю, чханням, закладанням носа, свербінням у носі й очах, болем голови. За класифікацією виділяють інфекційно-алергічний, неінфекційно-алергічний і змішаний алергічний риніт, за тривалістю проявів – сезонний і цілорічний. Згідно з Копенгагенським консенсусом 1994 р., за особливостями перебігу риніту таких хворих ділять на дві групи – «чхальників» і «блокадників».
Виділяють 5 стадій алергічного риніту:
Вазодилятаторна: хронічне закладання носа з розладами носового дихання.
Гіперсекреторна: напади чхання з ринореєю.
Набрякова: іноді із закриттям порожнини носових ходів.
Гіперпластична: збільшення переважно задніх кінців середніх носових раковин.
Поліпозна: утворення поліпів.
Така класифікація є значною мірою умовною, оскільки стадійність процесу виявляється не в усіх хворих. Недоцільно визначати тяжкість перебігу алергічного риніту за частотою загострень, оскільки їх число значною мірою залежить від форми (сезонна чи цілорічна), шкідливих звичок (куріння), екологічних і професійних впливів, адекватності лікування. Доцільніше тяжкість процесу визначати за ефективністю терапії (наприклад, потребою у місцевому чи системному застосуванні глюкокортикоїдів для усунення загострення).