Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
alerg.doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
927.74 Кб
Скачать

Медикаментозне лікування залежно

ВІД ТЯЖКОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Ознака

Ступені тяжкості хвороби

І ступінь, інтермітуючий

ІІ ступінь, легкий персистуючий

ІІІ ступінь, середньотяжкий персистуючий

ІV ступінь, тяжкий персистуючий

Рекомен-доване пато-генетичне лікування

Кромони або β2-агоністи перед фізичним навантаженням або контактом з алергеном

Інгаляційні ГКС (будесонід 200-500 мкг або флутиказон 50-100 мкг)

Інгаляційні ГКС (будесонід 400-1000 мкг або флутиказон 250-500 мкг) + β2-агоністи тривалої дії.

Інгаляційні ГКС (будесонід 1000-2000 мкг або флутиказон 500-1000 мкг) + β2-агоністи тривалої дії + метилксан-тини тривалої дії.

У випадку недостат-нього ефекту

Модифікатори лейкотрієнових рецепторів

+ β2-агоністи тривалої дії, + модифікатори лейкотрієнових рецепторів

+ модифікатори лейкотрієнових рецепторів

+ модифікатори лейкотрієнових рецепторів, + недокроміл. При неефективності –пероральні ГКС

Імуностимулювальні засоби будуть розглядатися в наступних розділах. Їх призначають при супутньому імунодефіциті з інфекційним синдромом. У дитячому та молодому віці ефективнішими є бактерійні засоби: рибомуніл, бронховаксом, бронхомунал, IRS19, які призначаються за схемою, із суворим дотриманням проміжків між курсами. Їх застосування сприяє зменшенню частоти і тяжкості епізодів інфекцій дихальних шляхів як вірусного, так і бактерійного генезу. В осіб старшого віку кращий ефект іноді забезпечують тимоміметики – тимозин чи тимоптин.

Необхідно пам’ятати, що дози і кратність застосування інгаляційних β-адреноміметиків короткої дії (сальбутамол, фенотерол) повинні максимально обмежуватися – це лише своєрідна «швидка допомога».

Алергічний риніт

Алергічний риніт – хвороба, яка характеризується пароксизмальною ринореєю, чханням, закладанням носа, свербінням у носі й очах, болем голови. За класифікацією виділяють інфекційно-алергічний, неінфекційно-алергічний і змішаний алергічний риніт, за тривалістю проявів – сезонний і цілорічний. Згідно з Копенгагенським консенсусом 1994 р., за особливостями перебігу риніту таких хворих ділять на дві групи – «чхальників» і «блокадників».

Виділяють 5 стадій алергічного риніту:

  1. Вазодилятаторна: хронічне закладання носа з розладами носового дихання.

  2. Гіперсекреторна: напади чхання з ринореєю.

  3. Набрякова: іноді із закриттям порожнини носових ходів.

  4. Гіперпластична: збільшення переважно задніх кінців середніх носових раковин.

  5. Поліпозна: утворення поліпів.

Така класифікація є значною мірою умовною, оскільки стадійність процесу виявляється не в усіх хворих. Недоцільно визначати тяжкість перебігу алергічного риніту за частотою загострень, оскільки їх число значною мірою залежить від форми (сезонна чи цілорічна), шкідливих звичок (куріння), екологічних і професійних впливів, адекватності лікування. Доцільніше тяжкість процесу визначати за ефективністю терапії (наприклад, потребою у місцевому чи системному застосуванні глюкокортикоїдів для усунення загострення).