Медикаментозна алергія

Медикаментозна алергія залишається одним з найбільш серйозних і розповсюджених алергічних захворювань. Переважна більшість медикаментозних засобів можуть зумовлювати розвиток алергічних реакцій: істинних чи псевдоалергічних. Виняток складають лише речовини, які є природними складовими людського організму, – глюкоза, хлорид натрію. Проте в усіх випадках необхідно чітко диференціювати алергічні реакції від інших побічних ефектів медикаментів, які в комплексі колись називали «медикаментозною хворобою».

Класифікація побічної дії лікарських засобів

1. Фармакологічні побічні ефекти.

2. Токсичні побічні ефекти:

а) передозування ліків;

б) токсичні реакції при розладах екскреторної функції організму;

в) токсичні реакції від кумуляції ліків;

г) токсичні реакції від метаболітів ліків;

д) токсичні реакції від посилення всмоктування ліків;

е) токсичні реакції від ферментативного інгібування;

є) токсична фармакогенетична побічна дія:

• ензимопатії;

• токсичні реакції, обумовлені генетичними розладами;

ж) місцева подразнювальна дія ліків.

З) токсичні реакції, обумовлені неправильним введенням ліків.

3. Побічна дія, обумовлена розладами імунної відповіді:

а) алергічна побічна дія ліків негайного типу;

б) алергічна побічна дія ліків цитотоксичного типу;

в) алергічна побічна дія ліків імунокомплексного типу;

г) алергічна побічна дія ліків сповільненого типу;

д) алергічна побічна дія комбінованого типу.

4. Псевдоалергічні медикаментозні реакції:

а) обумовлені звільненням великої кількості біологічно активних речовин;

б) психосоматичні реакції.

5. Канцерогенна дія ліків.

6. Тератогенна дія ліків.

7. Мутагенна дія ліків.

8. Медикаментозна залежність:

а) токсикоманія;

б) синдром відміни;

в) психологічна залежність.

9. Вплив ліків на екологію мікроорганізмів:

а) дисбактеріоз;

б) кандидамікоз;

в) резистентність.

10. Вплив медикаментів на основні обмінні процеси в організмі.

11. Побічні реакції та ускладнення:

а) ускладнення при взаємодії ліків в організмі;

б) хіміко-фармакологічна несумісність ліків.

12. Побічні реакції і ускладнення змішаного генезу:

а) токсико-алергічні побічні реакції і ускладнення;

б) токсико-псевдоалергічні побічні реакції.

13. Побічний вплив ліків, обумовлений факторами зовнішнього середовища (харчовим режимом, кліматом, екологією).

Структуру клінічних форм медикаментозної алергії складають шкірні прояви – 70,4 %, гематологічні – 11,4 %, вісцеральні – 4,8 %, респіраторні – 3,8 %, гарячка – 6,7 %, медикаментозний анафілактичний шок – 2,9 %.

Частота розвитку алергічних реакцій на медикаменти залежить від багатьох чинників, пов’язаних з особливостями самого пацієнта:

• вік: у дітей медикаментозні реакції розвиваються рідше, ніж у дорослих (цей факт не залежить від попередньої сенсибілізації, оскільки характерний і для дітей, які багаторазово отримували медикаменти). В осіб похилого віку ризик розвитку істинних алергічних реакцій на медикаменти теж зменшується;

• стать: у жінок медикаментозна алергія трапляється частіше;

• генетичні фактори: гіперпродукція IgE, гіпопродукція IgA, слабкість супресорних механізмів;

• загальний стан здоров’я: у пацієнтів з хронічними захворюваннями ризик сенсибілізації зростає (розлади обміну речовин, сенсибілізація до змінених власних тканин, інфекційних агентів та ін.);

• наявність конкретних захворювань: у хворих з акне, піодерміями, кандидозом частіше виявляються реакції на йодиди, броміди, андрогени; рецидивним герпесом – на саліцилати; гематологічними захворюваннями – на барбітурати, препарати миш’яку і золота, саліцилати і сульфаніламіди; себореєю і екземою – на сполуки миш’яку і золота, пеніциліни і сульфаніламіди; епідермофітією – на пеніциліни; інфекційним мононуклеозом, лімфолейкозом і гіперурикемії – на ампіцилін. Наявність системного червоного вовчака різко збільшує частоту розвитку медикаментозної полісенсибілізації;

• атопічний діатез слабко впливає на частоту розвитку медикаментозної алергії загалом, проте збільшує частоту небезпечних для життя реакцій, в т.ч. анафілактичних.