Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
1.85 Mб
Скачать

Тема 12. Ринок капіталу

  1. Капітал як фактор виробництва тривалого використання.

  2. Земля як фактор виробництва.

  3. Підприємницькі здібності, їх характеристика як фактори виробництва.

Питання 1. Капітал як фактор виробництва тривалого використання.

У самому загальному вигляді, капітал представляє собою будь-який ресурс тривалого використання, створений з метою виробництва більшої кількості економічних благ. Він є одним з елементів суспільного багатства.

Ґрунтуючись на особливостях обігу різних видів економічних ресурсів, що залучені у виробництво, розрізнюють:

  • основний капітал, який використовується у виробництві тривалий час і переносить свою вартість на готовий продукт по частинам, в процесі амортизації (будівлі, споруди, станки, обладнання тощо);

  • обіговий капітал, який бере участь у виробництві лише один раз і включає свою вартість у вартість готового продукту одразу (сировина, матеріали, паливо, електроенергія тощо).

Формування капіталу здійснюється в процесі інвестиційної діяльності підприємця.

Інвестиції – це довгострокові вкладення коштів, які здійснюються з метою отримання прибутку у вигляді коштів, банківських вкладів, паїв, акцій та інших цінних паперів, вкладень в рухоме та нерухоме майно, інтелектуальну власність, майнові права тощо. Подібне визначення інвестицій можна назвати бухгалтерським, тому що воно охоплює вкладення у всі види активів підприємства.

Інвестиції у виробництво основних фондів та пов’язані з цим змінення обігового капіталу називають капіталовкладеннями. До них звичайно відносять витрати на будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переобладнання. Капітальні вкладення – це інвестиції в економічному сенсі, тому що вони пов’язані з відтворенням реального капіталу. У нашому випадку грошові вкладення здійснюються у створення нових виробництв, розширення і реконструкцію діючих. Отже головним мотивом здійснення інвестицій виступає їх прибутковість.

Очікувана норма чистого прибутку і реальна ставка відсотку вважаються найважнішими факторами, які визначають приватні інвестиції.

Слід зауважити, що при прийнятті рішення про інвестування не номінальна, а саме реальна ставка проценту грає вирішальну роль. Це пояснюється тим, що номінальна ставка проценту визначається у поточних цінах, тоді як реальна ставка – у постійних або скорегованих цінах з урахуванням рівня інфляції.

Виділяють фінансовий та економічний критерії ефективності інвестицій. Фінансовий критерій ефективності інвестицій використовується для оцінки прибутковості інвестиційного проекту для фірми, що його реалізує (а якщо проект кредитується, то і для кредитора). Економічний критерій ефективності інвестицій використовується при аналізі інвестиційних проектів з точки зору суспільної користі. При цьому увага звертається на те, як новий проект вписується в галузеву, соціальну структуру суспільства, наскільки важливий в економічному і соціальному сенсі продукт, який пропонується виготовляти.

Як фінансовий, так і економічний аналіз інвестиційних проектів в найбільш загальному вигляді відображається в зіставленні витрат на їх здійснення та вигод від їх реалізації.