Питання 7.Нецінова конкуренція
Методи нецінової конкуренції можуть бути:
а) пов'язані з удосконаленням продукту;
б) орієнтовані на рекламно-пропагандистську діяльність.
Продукт може удосконалюватися без докорінної зміни його споживацьких якостей (упаковки товару, його дизайну, способів продажу тощо). Однак у довготерміновому періоді фірми орієнтуються на розробку нових моделей товарів, які втілювали б у собі нові досягнення науки і техніки. Тому, на відміну від чистої монополії, монополістична конкуренція створює безпосередню зацікавленість фірм у реалізації наукових і технічних новинок. Багато фірм планують моральне старіння продукції, навіть провокують його для створення більш сприятливих умов для впровадження нових товарів.
Досягти тимчасових переваг над конкурентами можна не тільки на основі реальних відмінностей свого товару, а й за рахунок активної рекламної діяльності. Мета реклами — збільшення частки продукції фірми на ринку та посилення лояльності споживачів до товару фірми. Щодо графічного зображення становища фірми на ринку, переміщення кривої попиту вправо та зменшення її еластичності буде означати успіх реклами.
На рис. 56 наведено загальну схему рекламного процесу. Він включає розробку рекламного повідомлення, вибір засобу інформації, через який рекламне повідомлення буде надіслане потенційним покупцям, власне рекламування та оцінку ефективності рекламної діяльності.
Фірми досить багато уваги приділяють розробці рекламного повідомлення. Вдала провідна ідея реклами, форма подання матеріалу, його обсяг — визначають кінцеву результативність усього рекламного процесу.
Вибір засобу інформації для надсилання рекламного повідомлення залежить від його змісту, потенційних споживачів, типу реклами (інформаційна, переконлива чи нагаду вальна) тощо.
Вибір часу та місця власне рекламування має враховувати кілька обставин. По-перше, кожен потенційний споживач, стомлений від реклами, яка навколо нього, намагається захиститися від неї так званим “інформаційним щитом”. І тільки та реклама матиме успіх, яка зможе пробити цей щит: чи то незвичайною формою, чи змістом, чи місцем подачі.
Рисунок 56. Загальна схема рекламного процесу
Рекламна інформація ніколи не існує самостійно. Споживача завжди оточує ціле інформаційне поле. Інформація, яка йде паралельно з рекламною, у схемі названа шумами. Ці шуми можуть бути настільки сильними, що повністю глушитимуть рекламну інформацію. Досить привабливим часом для телевізійної реклами є показ футбольних матчів. Однак, якщо футболісти однієї з команд провели вдалу атаку та забили гол, то можна з упевненістю сказати, що рекламне повідомлення, яке подасть у ефір режисер, залишиться ніким непоміченим.
Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
Особливості ринків факторів виробництва.
Оптимальне співвідношення факторів виробництва.
Ринок праці та його моделі.
Питання 1. Особливості ринків факторів виробництва
Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробнику немає ніякого сенсу купувати працю чи капітал, якщо вони не можуть бути ним використані продуктивно. Отже попит на ресурси носить похідний характер. Він розширюється або скорочується в залежності від того, зростає чи спадає попит на готову продукцію, що виготовляється з застосуванням даного ресурсу.
Похідний попит – це попит на ресурси виробництва, величина якого залежить від попиту на готову продукцію, яка виготовляється за допомогою цих факторів виробництва.
Попит на економічні ресурси. Оскільки попит на економічні ресурси визначається намаганням виробника максимізувати прибуток, крива попиту на ресурси відображає розмір приросту його валового доходу, який виникає в результаті реалізації продукції, виготовленої за допомогою додаткової одиниці ресурсу.
Приріст загального продукту (ТР) в натуральних одиницях в результаті збільшення використання якогось ресурсу на одиницю, називається граничним фізичним продуктом від цього ресурсу (напр., MPК, MPL).
Приріст валового доходу фірми від реалізації продукції, виготовленої за допомогою кожної додаткової одиниці ресурсу називається граничним доходом ресурсу або граничним продуктом ресурсу в грошовому виразі (MRP) і розраховується наступним чином:
MRPL = MR × MPxL
де MPx – граничний фізичний продукт X від ресурсу L (праця);
MR – змінення в сумарному доході фірми-виробника, що викликане продажем додаткової одиниці продукту X.
Звідси, крива попиту фірми-виробника на ресурс співпадає з кривою MRP ресурсу.
Пропозиція економічних ресурсів. Як відомо, пропозицією економічних ресурсів їх власники (домогосподарства) здійснюють з метою максимізації корисності, оскільки отримані доходи (прибуток, заробітна плата) використовуються для придбання благ.
Отже крива пропозиції економічних ресурсів відображає приріст витрат споживача ресурсів при придбанні кожної додаткової одиниці (або приріст доходів продавців ресурсів від продажу кожної додаткової їх одиниці).
Приріст витрат покупця економічних ресурсів при придбанні кожної додаткової їх одиниці – це граничні витрати виробника на придбання ресурсу (MRC). Вони розраховуються наступним чином:
Крива пропозиції ресурсів, таким чином, співпадає з кривою MRC їх покупця.
Пропозиція ресурсу залежить:
від особливостей того чи іншого економічного ресурсу;
від структури ринку ресурсів (досконала конкуренція, монопсонія)
Рівновага на ринку ресурсів досягається при співпадінні попиту на нього та його пропозиції при даній рівноважній ціні (рис.1).
Рисунок 57. Рівновага на ринку ресурсів
На рис. 57 площа трикутника OAQ* відповідає обсягу витрат, які були здійснені на придбання Q* одиниць ресурсу виробником благ. Площа трикутника OP*А – обсяг надлишку, який отримує власник ресурсу при його продажу по ціні P* (інтегральна різниця між ціною, за якою міг би продати ресурс власник, тобто P<P*, та ринковою ціною). Цей надлишок продавця ресурсу називається економічною рентою.