Питання 3. Взаємодія попиту та пропозиції

Як відомо, усі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок. Ринок – це механізм, завдяки якому відбувається реалізація та оптимізація їхніх економічних інтересів.

Стійкою рівновагою на графіку характеризується єдина точка Е (від латинського equilibrium), точка перетину кривих попиту і пропозиції. В ній відбувається дійсне узгодження інтересів сторін, коли при даній кількості товару Q_e максимальна ціна, за яку можуть собі дозволити придбати його покупці (ціна попиту P_d), співпадає з ціною, мінімально прийнятною для продавців (ціна пропозиції P_s).

Слід зауважити, що падіння ринкової ціни нижче рівноважної створює на ринку ситуацію дефіциту, яка невигідна не тільки продавцям, але і покупцям продукту, оскільки вони при цьому отримують менше товару (рис. 22).

Рисунок 22. Виникнення ситуацій а) дефіциту та б) надлишку

на ринку

У разі підвищення ринкової ціни відносно рівноважної на ринку виникає перевиробництво (надлишок) продукту, що викликає незадоволеність не тільки покупців, але і продавців, адже обсяг продаж при цьому суттєво зменшиться.

Отже ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту і пропозиції збігаються. Якщо рівновага стосується окремого ринку певного блага, її ще називають частковою рівновагою. Вона встановлюється за умови Q_e=Q_d=Q_s і графічно відповідає точці перетину кривих попиту та пропозиції (див. рис. 22). В ході ринкової взаємодії важливу роль відіграють ціни, які сприяють швидкому обміну інформацією та роблять умови обміну простими і зрозумілими. В точці рівноваги Е:

P_e = P_d = P_s ,

де P_e – рівноважна ціна;

P_d – ціна попиту;

P_s – ціна пропозиції.

Ціна рівноваги – це ціна, яка врівноважує обсяг попиту і обсяг пропозиції в результаті дії ринкових сил. Вона задовольняє і продавців, і покупців (тобто за цією ціною їхні інтереси збігаються), а на ринку не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції. Рівноважний обсяг – це такий обсяг продукції, що може бути куплений-проданий за ціною рівноваги.

Питання 4 Цінова еластичність попиту

Як було зазначено вище, рівень ринкового попиту на товар залежить в першу чергу від продажної ціни. Однак по кожному окремому товару залежність зміни обсягу попиту від зміни рівня ціни може бути різною. Згідно із законом попиту, при зниженні ціни товару споживач готовий купувати його більше. Проте ступінь чутливості споживача буде різною: для одних товарів невелика зміна ціни призводить до значних змін у кількості продукції, що купується. Для інших значна зміна ціни призводить до невеликих змін у кількості. Ця їх здатність адаптуватися до мінливих ринкових умов називається еластичністю. Кількісно міру еластичності економісти вимірюють за допомогою коефіцієнта еластичності. Це чисельний показник, який демонструє співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Його величина може змінюватися від нуля до безкінечності.

Еластичність попиту – характеризує ступінь реакції споживачів на коливання однієї з детермінант попиту, найчастіше кількісно визначеної:

• ринкової ціни товару

• доходу споживача

• цін на взаємопов’язаний товар.

Еластичність попиту за ціною (пряма еластичність) визначає процентну зміну обсягу попиту, що спричинена однопроцентною зміною ціни даного блага:

,

де Q – величина попиту; P – ціна блага.

Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною вимірює процентну зміну обсягу попиту вздовж кривої попиту. Для усіх благ цей коефіцієнт має від’ємний знак, тому що зміни цін і обсягів попиту відбуваються у різних напрямках. Знак часто не враховують, а коефіцієнт беруть по модулю.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту за формулами:

або .

Оскільки b є кутовим коефіцієнтом для рівняння, розв’язаного відносно абсциси, то , звідси . Ця формула звичайно застосовується для визначення еластичності у точці ринкової рівноваги.

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

або .

де Q1 и Q2 – зміна обсягу блага до і після зміни його ціни.

Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, у межах якого попит є еластичним, і нижній, у межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може не виконуватись.

Розрізнюють декілька випадків еластичності попиту за ціною:

Р исунок 23. Графік кривої абсолютно нееластичного попиту. Він має місце, якщо зміна ціни блага не викликає зміни величини попиту. Це означає, що споживачі зовсім нечутливі до зміни ціни, і незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість блага. Крива попиту має вигляд вертикальної прямої, наприклад: сіль, сірники, цигарки.

Рисунок 24. Графік нееластичного попиту. Він має місце, якщо значна зміна в ціні блага приводить до незначної зміни величини попиту. Тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту, наприклад: продукти харчування, кава, чай, какао, одежа.

Р исунок 25. Графік кривої попиту одиничної еластичності. Він має місце, якщо будь-які зміни ціни блага приводять до пропорційної зміни величини попиту. Тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту, наприклад: туризм.

Р исунок 26. Графік кривої еластичного попиту. Він має місце, якщо величина попиту на благо змінюється в більшій мірі, ніж зміна його ціни. Тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту, наприклад: цукор.

Р исунок 27. Графік кривої абсолютно еластичного попиту. Він має місце, якщо споживачі купують благо у необмеженій кількості за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшить попит до нуля, а будь-яке її зниження – збільшить до ∞. Крива попиту є горизонтальною прямою.