- •Конспект лекцій з дисципліни “Мікроекономіка” Харків
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Питання1. Мікроекономіка, як складова частина теоретичної економіки.
- •Питання 3. Методологія мікроекономіки.
- •Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача
- •Питання 1. Корисність в економічній теорії та проблема її виміру.
- •Питання 2. Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної користі.
- •Питання 3. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача.
- •Питання лекції :
- •Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроаналізу.
- •Бюджетне обмеження й можливості споживача.
- •4. Оптимум споживача. Література :
- •Питання 1.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •4. Аксіома незалежності споживача.
- •Питання 2 . Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроаналізу.
- •Властивості кривих байдужості:
- •Через будь-яку точку координатного простору можна провести криву байдужості.
- •Криві байдужості опуклі до початку координат.
- •При зменшенні товару х на незначну величину його загальна корисність змінюється на величину мUх*△х (мUх – гранична корисність товару х). Аналогічно можна записати для товару у
- •Питання 3. Бюджетне обмеження й можливості споживача.
- •Властивості бюджетної лінії:
- •4. Оптимум споживача.
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача.
- •Питання 1. Лінія „дохід-споживання”.
- •П итання 2 Криві Енгеля
- •Питання 3 Лінія „ціна-споживання”
- •Питання 4. Ефект заміни та ефект доходу.
- •Тема 5 Попит, пропозиція, їх взаємодія. Еластичність.
- •Питання 1 Попит та закон попиту.
- •Питання 2 Пропозиція та закон пропозиції
- •Питання 3. Взаємодія попиту та пропозиції
- •Питання 4 Цінова еластичність попиту
- •Фактори, що впливають на еластичність попиту:
- •Питання 5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту
- •Питання 6. Еластичність пропозиції.
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства.
- •Питання 1. Підприємство як суб'єкт ринкових відносин на мікрорівні.
- •Питання 2. Виробнича функція.
- •Питання 3 Основні параметри підприємства
- •1. Сукупні витрати (тс) – витрати на виробництво певного обсягу продукції q.
- •2. Середні сукупні витрати (ас) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції.
- •Тема 7. Витрати і результати виробництва.
- •Питання 1. Витрати виробництва.
- •Питання 2. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •Питання 3.Витрати виробництва за довгостроковий період
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Питання 1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •Питання 2. Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції
- •Питання 3. Ринкова поведінка підприємства в короткотерміновому періоді
- •Питання 4 Економічна стратегія конкурентної фірми в довгостроковому періоді
- •Питання 5. Ефективність рдк
- •Тема 9 Монопольний ринок.
- •Питання 1. Характерні риси ринку чистої монополії
- •Питання 2. Особливості економічної стратегії чистої монополії в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •Наслідки цінової дискримінації:
- •Поведінка монополіста в довгостроковому періоді.
- •Питання 3. Економічні наслідки монополії
- •Питання 4. Антимонопольна політика
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Питання 1. Основні ознаки олігополії.
- •Особливості економічної стратегії олігополістичних фірм
- •Питання 2. Теоретичні моделі олігополії
- •Питання 3. Олігополія з погляду теорії ігор. “Дилема ув’язненого”
- •Питання 4. Економічна ефективність олігополії
- •Питання 5.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •Питання 6. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •Питання 7.Нецінова конкуренція
- •Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •Питання 1. Особливості ринків факторів виробництва
- •Питання 2. Оптимальне співвідношення факторів виробництва
- •Попит та пропозиція ресурсу праці залежить від співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції на ринку, а також від типу цього ринку.
- •Тема 12. Ринок капіталу
- •Питання 1. Капітал як фактор виробництва тривалого використання.
- •Попит і пропозиція на ринку капіталу. Позичковий процент
- •Питання 2. Земля як фактор виробництва
- •Питання 3. Підприємницькі здібності, їх характеристика як фактора виробництва
Питання 1. Корисність в економічній теорії та проблема її виміру.
Теорія поведінки споживача – це частина економічної теорії, присвячена дослідженню поведінки окремих споживачів. Вона вивчає сукупність взаємозв’язаних принципів і закономірностей, керуючись якими споживач формує і реалізує свій план споживання різноманітних благ, орієнтуючись при цьому на максимальне задоволення своїх потреб в умовах певних обмежень.
Перед кожним споживачем звичайно постають три питання:
що купити? – для відповіді треба з’ясувати корисність блага для споживача;
скільки коштує? – для відповіді треба дослідити ціну блага;
чи достатньо коштів, щоб здійснити покупку? – для відповіді треба визначити дохід споживача. Ці проблеми – корисність – ціна – дохід – і складають зміст теорії поведінки споживача. Споживач, виходячи на ринок, має за мету придбати деяку кількість товарів або послуг, щоб задовольнити свої потреби. При цьому він орієнтується на властивість товарів задовольняти потреби та приносити задоволення.
Потреби – це стан незадоволення, який споживач хотів би змінити, або стан задоволення, який він прагне зберегти. Потреби поділяють на:
фізичні (матеріальні) – їжа, одяг, взуття, житло, товари і послуги побутово-господарського призначення;
інтелектуальні – освіта, підвищення кваліфікації, товари і послуги культурного призначення;
соціальні – умови праці, зв’язок, транспорт, охорона здоров'я, соціальна інфраструктура.
Потреби задовольняються за допомогою благ. Благо – матеріальний або нематеріальний засіб для задоволення людської потреби. Блага поділяються на:
не економічні (вільні) – це ті, за користуванням якими платити непотрібно, але вони є в необмеженій кількості (наприклад, повітря);
економічні – це ті, для споживання яких необхідно сплатити їх вартість. Економічні блага в свою чергу поділяються на довготермінові, які передбачають багаторазове використання (автомобіль, книги, електроприлади, тощо), та ті, що призначені для разового використання (хліб, напої, сірники). Серед благ виділяють взаємозамінні (субститути) та взаємодоповнюючі (комплементарні). До субститутів відносяться не тільки споживчі блага та виробничі ресурси, а й послуги транспорту (потяг – літак – автобус), сфера відпочинку (кінотеатр – цирк). Економічні блага також можуть бути поділені на нинішні та майбутні, прямі (виробничі) та непрямі (невиробничі).
Корисність (utility) – це здатність економічного блага задовольняти потреби, або це задоволення, що отримує людина від споживання того чи іншого блага.
Звичайно виділяють два основних підходи до визначення корисності:
кількісний підхід (кардиналістський) – відповідає першому етапу маржиналізму, який розроблявся в працях К. Менгера, Ф. Візера, О. Бем-Баверка, а пізніше і А. Маршала. Заснований на кількісному вимірюванні корисності блага в умовних одиницях – ютилах. В рамках кількісного підходу однією з концепцій є трактування корисності як жертви. Корисність певної кількості блага (певного набору благ) оцінюється величиною еталонного блага, яким особа здатна пожертвувати заради отримання одиниці блага, яке оцінюється. Таким чином, на основі експертних опитувань, можна чисельно визначити корисність.
порядковий підхід (ординалістський) – відповідає другому етапу маржиналізму, який розроблявся в працях Ф. Еджуорта, В. Парето, Дж. Хікса, Є. Слуцького тощо. Заснований на порядковому вимірювання корисності, тобто споживач здатний визначитися з черговістю, послідовністю, в якій він обирав ці блага для задоволення своїх потреб.