Питання 4. Ефект заміни та ефект доходу.

Зміна ціни блага двояко впливає на споживчий кошик, викликаючи два ефекти – ефект заміщення та ефект доходу. Оскільки вони діють одночасно, а реальна спрямованість змін споживання виступає рівнодіючою ефектів, їх треба чітко розмежовувати.

Ефект заміщення виникає внаслідок зміни ціни блага відносно цін інших благ за незмінного реального доходу споживача. Його дію можна спостерігати на рис. 6а на низхідній ділянці кривої “ціна – споживання” від Е₁ до Е₂ при зниженні ціни блага Х з Р₁ до Р₂ Він полягає у тому, що вивільнена за рахунок зниження ціни частина доходу використовується з метою зміни структури споживання.

Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу під впливом руху цін, тобто зниження ціни одного з благ “вивільняє” якусь частину бюджету споживача, що робить останнього відносно багатшим. Дію цього ефекту можна спостерігати на рис. 6а на висхідній ділянці кривої “ціна – споживання” від Е₂ до Е₃ при зниженні ціни з Р₂ до Р₃, коли споживач починає нарощувати споживання “більш дорожчого в наборі” блага Y.

Зі зниженням ціни блага ефект заміщення обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. Ефект доходу діє в різних напрямках, – залежно від того, до якого типу належить благо. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміщення, і є величиною додатною. Для неповноцінних благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. У випадку підвищення ціни ефект заміщення завжди є від’ємним, а ефект доходу для нормальних благ – від’ємним, для нижчих – додатним.

Нормальні блага, а також неповноцінні блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу, так що споживання їх збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту, а крива попиту має низхідний характер.

Але в деяких випадках ця закономірність порушується. Справа у тому, що при дуже низьких доходах споживачів зростання цін на блага низької якості призводить до зростання їх споживання. Така парадоксальна ситуація можлива, якщо блага неякісні, ефект доходу переважає над ефектом заміщення, а попит змінюється незвичайним чином: при зростанні ціни – підвищується, а при її зменшенні – скорочується.

Вперше таке невиконання закону попиту помітив англійський економіст Р. Гіффен (1837-1910), досліджуючи ціноутворення під час катастрофічного неврожаю картоплі в Ірландії, яка була головним продуктом харчування незаможних ірландців. Саме завдяки йому товари низької якості, що мають високу питому вагу в бюджеті споживачів, почали називати товарами Гіффена, а ситуація зростання споживання благ із підвищенням цін на них отримала назву парадокса Гіффена.

Питання 5. Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком.

Кожний день люди приймають різноманітні рішення. Важливою умовою прийняття раціонального рішення є інформація. Однак, не завжди людина має доступ до необхідної інформації. Прийняття рішень в умовах неповної інформації має свої наслідки. Це ризик. Люди приймають рішення в ситуаціях невизначеності та ризику. Ризик – це оцінена будь–яким способом імовірність настання тієї чи іншої події. Імовірність – це можливість отримання певного результату. Розрізняють:

• об’єктивну імовірність – базується на розрахунку частоти, з якою відбувається даний процес чи явище.

• суб’єктивна імовірність – базується на припущенні про можливість отримання даного результату на основі судження або досвіду.

Коли імовірність визначається суб’єктивно, різні люди можуть установлювати різне її значення і приймати різні рішення. Відношення до ризику різне у різних людей.

По відношенню до ризику люди поділяються на:

• не схильних до ризику – це люди, які надають перевагу стабільному доходу, роботі пов’язаної з ризиком. На несхильності до ризику базується страховий бізнес. Тому несхильність до ризику є характерною для більшості людей. Ризик для них значне випробування, піти на яке вони готові лише в тому випадку, якщо їм запропонують відповідну компенсацію.

• схильні до ризику – це люди, які надають перевагу капіталовкладенням, пов’язаним з ризиком.

• нейтральні до ризику – це люди, які ставляться однаково як до стабільного доходу так і до ризикового прибутку при умові їх рівності.

Існують наступні способи зниження ризику:

1. Диверсифікація – це метод, направлений на зменшення ризику шляхом розподілу його між декількома ризиковими товарами або видами діяльності таким чином, що підвищення ризику від придбання чи продажу одного означає зниження ризику від покупки чи продажу іншого. Диверсифікація не може повністю усунути ризик, але вона допомагає його значно знизити.

2. Об’єднання ризику – це метод, направлений на зменшення ризику шляхом перетворення випадкових збитків в відносно постійні витрати. Він лежить в основі страхування.

3. Розподіл ризику – це метод, при якому ризик можливих збитків розподіляється між учасниками таким чином, щоб можливі витрати кожного були відносно невеликими (інвестування)

4. Пошук додаткової інформації, яка стосується варіантів вибору та можливих результатів.