Тема 7. Витрати і результати виробництва.

1. Витрати виробництва.

2. Витрати виробництва за короткостроковий період.

3. Витрати виробництва за довгостроковий період.

Питання 1. Витрати виробництва.

Існує декілька підходів до визначення сутності витрат і їх класифікації. У самому загальному вигляді, під витратами розуміють суму коштів, витрачених на виробництво продукції.

З точки зору окремого товаровиробника виділяють індивідуальні (комерційні) витрати виробництва, які представляють витрати конкретного господарюючого суб’єкта для виробництва певного обсягу продукції: сировина, матеріали, паливо, електроенергія, заробітна плата тощо.

З точки зору суспільства виділяють суспільні витрати, які пов’язані з виробництвом певного обсягу якоїсь продукції в межах усієї національної економіки. Крім безпосередніх витрат (індивідуальних), вони містять витрати на подолання негативних наслідків виробництва, охорону оточуючого середовища, а також підготовку кваліфікованої робочої сили, витрати на НДОКР тощо.

В залежності від підходу до оцінки витрат розрізнюють бухгалтерські і економічні витрати. При бухгалтерському підході бухгалтерські витрати (зовнішні, явні) представляють собою фактичні видатки на економічні ресурси за ціною їх купівлі для виготовлення певної кількості продукції. При економічному підході економічні витрати (неявні) – це альтернативні витрати будь-якого ресурсу, використаного в процесі виробництва. Вони дорівнюють його вартості при найкращому з усіх можливих варіантів використання. Склад бухгалтерських і економічних витрат наведено на рис. 1 та 2.

З боку окремої фірми, економічні витрати – це повні витрати, які вона несе у процесі виробництва. Вони можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми.

З точки зору надходження факторів виробництва, витрати також поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішні (явні) витрати – це витрати фірми на придбання ресурсів у зовнішніх постачальників. Усі ці витрати відбиваються у бухгалтерських рахунках і поділяються на прямі і непрямі (рис. 1).

Рисунок 31. Склад бухгалтерських витрат

Внутрішні (неявні) витрати можна визначити як витрати на використання факторів виробництва, що знаходяться у власності господаря фірми. До складу економічних витрат входить нормальний прибуток як плата за виконання підприємцем підприємницьких функцій. Його розмір визначається рівнем доходності, що є нормальним або середнім для певної галузі. Тобто тим рівнем, який утримує підприємця в цій галузі.

Рисунок 32. Склад економічних витрат

В залежності від часу, витраченого на зміну використаних факторів виробництва, розрізнюють витрати у миттєвому, коротко- і довгостроковому періодах.

Питання 2. Витрати виробництва за короткостроковий період.

Аналізуючи формування витрат у короткотерміновому періоді, потрібно розмежувати їх на постійні та змінні.

Постійні витрати (FС-Fixed Cost) – це витрати, які не залежать від обсягів виробництва. Більше того, вони існують навіть тоді, коли виробництво взагалі припиняється, тому на графіку їх крива має вигляд прямої лінії., яка проходить паралельно осі обсягу виробництва. Справа в тому, що, як виходить із самого визначення короткотермінового періоду, він недостатній для зміни передусім обсягів капіталу.

Основні види постійних витрат:

1.Виплата орендної плати;

2.Відсотки за отриманий кредит;

3.Амортизація;

4.Капітальний ремонт;

5.Податки;

6.Страхові внески;

7.Витрати на управління.

Рисунок 33.Постійні витрати.

Змінні витрати (VС-Variable Cost) — це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції, тому вони змінюються пропорційно до змін обсягу виробництва. До них належать:

1. заробітна плата робітників;

2. витрати на придбання сировини і матеріалів;

3. електроенергії для виробничих цілей ;

4. витрати на паливно-мастильні матеріали.

Q

Рисунок 34. Змінні витрати

Сукупні витрати підприємства (ТС)- це сума постійних і змінних витрат фірми у зв’язку з виробництвом продукції у короткостроковому періоді. Загальні витрати є функцією від виробленої продукції (Q): ТС = f (Q). Вони можуть бути визначені як: ТС= FC+VC. Графічно це означає сумування кривих постійних і змінних витрат.

Q

Рисунок 35. Сукупні витрати.

Кожного товаровиробника цікавить, чому дорівнюють витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції, тобто середні витрати (АС). При визначенні прибутковості або збитковості саме АС порівнюються з ціною продукції. Причому показники середніх витрат розраховуються як для постійних, так і для змінних та загальних витрат.

1. Середні сукупні витрати (АТС) - це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції

АТС = ТС / Q

2. Середні постійні витрати (АFС) - це кількість постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції

АFС = FС / Q

3. Середні змінні витрати (АVС) - це кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції

АVС=VС / Q

4. Граничні витрати МС–які розраховуються як відношення приросту сукупних витрат до приросту обсягів виробництва. Інакше кажучи, граничні витрати показують, яких додаткових витрат коштувало виробнику виробництво додаткової одиниці продукції:

МС = ΔТС / ΔQ

Типовий характер динаміки витрат виробництва ілюструє рис. 36а Оскільки постійні витрати FС не залежать від змін обсягів виробництва, то на графіку їх крива матиме вигляд прямої лінії, яка проходить паралельно до осі обсягу виробництва. Зображення кривої змінних витрат VС дзеркально відбиває форму кривої сукупного продукту змінного фактора. Крива матиме вигляд зростаючої з поступовим затуханням лінії. У перспективі вона досягне точки зламу після якої подальше зростання змінних витрат не супроводжуватиметься збільшенням обсягів виробництва. Крива сукупних витрат ТС показує зміни загальної вартості факторів, що використовуються у виробництві, залежно від збільшення обсягів виробництва. Вона матиме таку саму форму, як і крива змінних витрат, однак проходитиме вище на величину постійних витрат.

Рисунок 36. Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді: а — сукупні витрати; б — середні та граничні витрати

Як бачимо, змінні та сукупні витрати змінюються зі збільшенням обсягу виробництва (рис. 6 б). Темпи зміни витрат залежать від особливостей виробничого процесу. Крива середніх постійних витрат має тенденцію до зниження, оскільки зі збільшенням обсягу виробництва загальна сума постійних витрат лишається незмінною.

Криві середніх змінних, середніх сукупних і граничних витрат мають U-подібну форму. Це пояснюється дією спадної віддачі змінного фактора виробництва. Таким чином, середні витрати будуть мінімальними за умови їх рівності з граничними витратами. Тобто криві граничних і середніх витрат перетнуться в точці мінімального значення середніх витрат

Динаміка витрат зумовлює поведінку підприємства. За даної технології та організації виробництва підприємство оптимізує свою діяльність, виробляючи продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним витратам. Якщо маркетингові дослідження підтверджують, що фірмі доцільно розширювати виробництво, то саме на третій або навіть на другій фазі слід вжити випереджальних заходів. На рішення підприємця про збільшення обсягу продукції, особливо в умовах невизначеного попиту, впливають саме граничні витрати, оскільки вони показують, як дорого фірмі обійдеться виробництво додаткової одиниці продукції. У динаміці витрат виробництва можна також вирізнити кілька фаз (табл. 1).

Для подальшого дослідження важливо з’ясувати залежності між динамікою середніх і граничних витрат. Розміри граничних і середніх витрат мають важливе значення, тому що від них залежить вибір фірмою обсягу виробництва. Поки граничні витрати будуть меншими, ніж середні, виробництво додаткової одиниці продукції зменшуватиме середні витрати. Якщо виробництво додаткової одиниці коштуватиме дорожче, ніж середні витрати, то збільшення обсягів виробництва призводитиме до зростання середніх витрат. Таким чином, середні витрати будуть мінімальними за умови їх рівності граничним витратам. Тобто криві граничних і середніх витрат перетнуться в точці мінімального значення середніх витрат.

Таблиця 1. Характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді

Фаза	Сукупні витрати, ТС	Середні змінні витрати, AVC	Середні сукупні витрати, АТС	Граничні витрати, МС	Критична точка
І	Зростають	Зменшуються	Зменшуються	Зменшуються до min	Точка перетину кривої МС MC = min
II	Зростають	Зменшуються до min	Зменшуються	Зростають MC  AVC MC < ATC	Точка перетину кривої AVC AVC = MC, AVC = min
III	Зростають	Зростають	Зменшуються до min	Зростають MC>AVC MCATC	Точка перетину кривої АТС АТС = МС, АТС = min
IV	Зростають	Зростають	Зростають	Зростають МС > AVC MC > ATC	—