Фактори, що впливають на еластичність попиту:

• ціна блага;

• наявність товарів-замінників. Чим більше близьких і досконалих замінників має благо, тим більш еластичним є попит на нього (автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв), і навпаки (інсулін для хворих на цукровий діабет);

• фактор часу у споживанні та очікування споживачів (у короткостроковому періоді попит може бути менш еластичним, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час);

• необхідність в даному товарі. Чим більша потреба, тим менша еластичність (квіти до свят, ліки від хвороби). Попит на блага першої необхідності є нееластичним, а на предмети розкоші – еластичним за ціною;

• різноманітність можливостей використання товару. Чим більше напрямів його використання, тим більш еластичний попит (попит на універсальні станки більш еластичний, ніж на спеціалізовані);

• частка витрат в бюджеті споживача на дане благо (чим більшу частку займає благо у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки);

• розмір запасу (чим більше запас якогось блага, тим більш еластичним є попит на нього);

• рівень доходів споживачів (еластичність попиту на те саме благо у споживачів з різним рівнем доходу різна);

• невідкладність в задоволенні потреби конкретного споживача (чим вона більша, ним менш еластичним є попит на благо, і навпаки) тощо.

В умовах ринкової економіки існує тісний зв’язок між еластичністю попиту, зміною ціни та витратами споживача, які в свою чергу формують виручку продавця. Цю залежність можна розглянути у наступній таблиці:

Показник еластичності	Зміна виручки продавця
	При зниженні ціни	При збільшенні ціни
Еластичний попит ЕР>1	Виручка збільшується	Виручка зменшується
Нееластичний попит ЕР<1	Виручка зменшується	Виручка збільшується
Одинична еластичність ЕР=1	Виручка не змінюється

На основі приведеного аналізу можна зробити наступний висновок: продавець зацікавлений підвищувати ціну, якщо попит нееластичний, і навпаки знижувати, якщо попит еластичний.

Питання 5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють процентне зміщення кривої попиту під впливом відповідного нецінового чинника.

Певну роль у виборі ринкової стратегії продавця відіграє залежність попиту на благо від цін інших благ, які доповнюють або замінюють дане. Ця залежність характеризується коефіцієнтом перехресної еластичності попиту, який показує процентну зміну обсягу попиту на одне благо при зміні на один відсоток ціни іншого блага:

Значення E_с залежить від того, які блага розглядаються.

• Для благ-субститутів перехресна еластичність попиту додатна (E_с >0), тому що зі зростанням ціни одного блага обсяг його продажу зменшується, а попит на благо-замінник зростає. Наприклад: масло-маргарин, різні прохолоджуючі напої.

• Для благ-комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна (E_с <0), оскільки зростання ціни одного блага призводить до зменшення обсягу попиту і на нього, і на благо – комплемент. Наприклад: автомобіль - бензин. При зростанні цін на автомобілі зменшується обсяг продажу бензину.

• У випадку, коли обидва блага не пов’язані між собою, є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту дорівнює нулю (E_с =0). Наприклад: хліб і цемент.

Показник перехресної еластичності попиту використовується при проведенні антимонопольної політики. Фірма не визнається монополістом, якщо її товар має додатну еластичність.

Аналогічним способом оцінюється реакція попиту на динаміку інших детермінант. Так, при зміні рівня доходів споживачів на один процент обсяг попиту змінюється на величину, що визначається коефіцієнтом еластичності попиту за доходом. Він показує на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні доходу споживача на 1%:

= , де

Q – величина попиту, I – дохід.

Якщо E_I <0 , то товар вважається неповноцінним, тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зменшується (наприклад : маргарин, картопля).

Якщо E_I >0, то товар вважається повноцінним , тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зростає (наприклад : кава, сир, яловичина).

Якщо E_I =0, то товар є нейтральним.

Крім цього серед повноцінних товарів виділяють:

• товари першої необхідності – меншу за одиницю (0<E_I <1).

• предмети розкоші E_I >1, попит на товар випереджає зростання доходу.