P о з л і л 8. Заняття фізичними вправами зі школярами і студентами

Таблиця 8.2. Дозування ходьби на лижах залежно від стану здоров'я осіб, які займаються (за A.I. Юровським і І.М. Яблоновським)

Медична група	Варіанти дозування	Рекомендації
III	1-й	По рівній місцевості 30-40 хв, без вітру, температура не нижче
		-10°С, темп повільний
	2-й	По рівній місцевості до 60 хв, без вітру, температура не нижче
		-10°С, при невеликому вітрі — не нижче -7°С
	3-й	По рівній місцевості 1,5 год, без вітру, температура до -10°С, при
		невеликому вітрі — не нижче — 8°С
II	1-й	По слабопересіченій місцевості 40 хв (завершення по рівній
		місцевості), температура не нижче -12°С
	2-й	По пагористій місцевості 40-60 хв
	3-й	Те ж і катання з невеликих гір (темп повільний, із зупинками)
	4-й	Прогулянки на 7-8 км по слабопересіченій місцевості
І	1-й	Прогулянки на 10 км
	2-й	Участь у походах на 12-15 км
	3-й	Участь у походах на 16-17 км

лення). Тривалість заняття протягом перших двох місяців для І групи складає 30-45 хв, для II групи — 20-30 хв, для III групи — 15-20 хв. Протягом року тривалість може бути збільшена відповідно до 60-90, 45-60 і 30-45 хв. Для підтримання досягнутого рівня фізичної підготовленості в основному немає необхідності збільшувати частоту занять. Але для представників III групи їх можна проводити 4-5 разів на тиждень, зменшивши тривалість.

Для проведення занять слід суворо дотримуватися поступовості і послі­довності збільшення навантаження. Для цього вправи слід добирати таким чи­ном, щоб кожна попередня готувала організм до виконання наступної, одночас­но забезпечуючи чергування роботи різних м'язових груп за принципом розсі­яного навантаження. Слід частіше робити паузи для відпочинку, як пасивного, так і активного, включати дихальні вправи і вправи на розслаблення. Загально-розвиваючі вправи мають забезпечувати різнобічний і вибірковий вплив на певні м'язові групи і суглоби, відділи хребта. Це дасть змогу цілеспрямовано впливати на розвиток і підтримання рухових якостей, відновлення або збере­ження обсягу рухів у суглобах, покращити координацію і поставу.

При виконанні вправ особливу увагу слід звертати на правильну постанов­ку дихання. Воно має поєднуватись з рухами, бути вільним, без затримок. Видих має бути тривалішим, ніж вдих. Це сприяє покращанню вентиляції, газообміну і притоку крові до серця. Звичайно нахил і повороти тулуба, присідання, підні­мання та опускання рук, піднімання і згинання ніг виконують на видиху.

Вихідні положення слід чергувати, виключаючи такі, що ускладнюють або затримують дихання, викликають різкі притоки крові до голови, ускладнюють

виконання рухів. Різка зміна положень стоячи — лежачи (і навпаки) негативно впливає на серцеро-судинну систему осіб похилого віку, які займаються у II і, особливо, у III групах. Їм рекомендується чергувати вихідні положення так:

стоячи, сидячи, лежачи, сидячи, стоячи.

В ході занять реакція організму на навантаження визначається за зовніш­німи ознаками, поведінкою, самопочуттям, рівнем працездатності осіб, що займаються. Слід відзначити, що орієнтація на суб'єктивну оцінку наванта­ження може інколи бути неадекватною і призвести до негативних зрушень че­рез переоцінку людьми своїх можливостей. Тому при контролі за інтенсивніс­тю і допустимістю навантаження слід орієнтуватися на ЧСС. Для цього перед заняттям, в основній частині і в кінці заключної частини визначають рівень ЧСС. Припустима її величина становить для 40-49-річних 150; 50-59-річних — 140; 60-річних і старше — 130 за 1 хвилину. Фізіологічна крива навантажен­ня має поступово підвищуватися на початку заняття, досягати свого максиму­ма до середини або у другій третині основної частини і плавно знижуватись до кінця заняття. Щільність занять у перші місяці не повинна перевищувати 40—55 %, а через півроку може наблизитись до 60—65 %. У подальшому реко­мендується у III групі підтримувати досягнуту щільність, а у II і І групах збіль­шувати відповідно до 70 і 80 %.

Ефективність занять визначається лікарсько-педагогічними спостереження­ми, змінами антропометричних показників, амплітуди рухів у суглобах, функці­ональними пробами серцево-судинної і дихальної систем, а також лікарськими дослідженнями, які проводять 2 рази на рік і за показниками. При покращанні об'єктивних і суб'єктивних показників, позитивних змінах і фізичній підготов­леності осіб, що займаються, можна переводити у сильнішу медичну групу.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Кого зараховують у спеціальну медичну групу для занять фізичною культурою і які завдання ставлять перед фізичним вихованням осіб цієї групи?

2. Які особливості організації занять фізичною культурою учнів спеціальної медич­ної групи?

3. Обгрунтувати необхідність спільної роботи викладача і лікаря в організації і про­веденні занять у спеціальних медичних групах.

4. Розказати про особливості методики занять при захворюваннях внутрішніх орга­нів і опорно-рухового апарату.

5. Які зміни відбуваються в організмі людини при старінні?

6. Розказати про особливості реакції літніх людей на фізичні вправи.

7. Охарактеризувати механізми впливу фізичних вправ на людей середнього та по­хилого віку і завдання їх застосування.

8. Які особливості організації занять фізичною культурою з особами середнього та похилого віку?

9. В чому полягають особливості методики занять фізичними вправами з людьми літнього віку?

ЛІТЕРАТУРА