Калькуляція виробничої собівартості прання білизни

Статті витрат	Сума, грн.	Структура, %
1.Прямі витрати, в т.ч.
Миючі засоби
Водопостачання
Каналізація
Електроенергія
Теплоенергія
Заробітна плата
Єдиний соціальний внесок
Амортизація
2.Загальні експлуатаційні витрати
3.Разом витрат з виробничої собівартості

Визначається сума витрат:

• за ст. «Миючі засоби» як сума витрат на придбання окремих видів миючих засобів. Сума витрат по кожному виду миючого засобу розраховується на підставі норм витрат миючого засобу на 1 кг білизни, обсягу прання (величини виробничої програми) і ціни за 1 кг миючого засобу;

• за ст. «Водопостачання» як добуток суми витрат холодної води з наступним підігрівом і без за розрахунковий місяць, обсягу прання і тарифу на холодну воду;

• за ст. «Каналізація» визначається аналогічно попередній статті. Об’єм стічної рідини приймається рівним об’єму спожитої холодної води;

• за ст. «Електроенергія» як добуток норми витрат електроенергії, обсягу прання за місяць і тарифу на електроенергію;

• за ст. «Теполоенергія» як сума плати за опалення приміщення (у залежності від об’єму приміщення і тривалості опалювального періоду) і плати за підігрів води (у залежності від обсягу прання);

• за ст. «Заробітна плата» як добуток облікової чисельності виробничих робітників пральної і заробітної плати 1 робітника за місяць;

• за ст. «Єдиний соціальний внесок» - відповідно до чинного законодавства

за ст. «Амортизація» відповідно до чинного законодавства, амортизації підлягає все придбане обладнання пральної. Рівень інфляції і знижуючий коефіцієнт не враховуються. Для помірного включення амортизаційних відрахувань у собівартість прання білизни рекомендується розраховувати величину амортизаційних відрахувань за кожний квартал року, починаючи з моменту введення в дію пральної за методом рівномірного нарахування зносу. Обчислена загальна сума амортизаційних відрахувань за рік ділиться на кількість календарних місяців за той самий період.

• за ст. «Загальні експлуатаційні витрати» - як сума витрат на абонентську плату за телефон, орендну плату за приміщення - 1%, сума податкових платежів. Розмір мінімальної заробітної плати на момент розрахунків становить 1076 грн.на місяць.

Розмір повної собівартості та відпускної вартості послуг пральної обчислюється за допомогою розрахункової таблиці 1.5.

Таблиц.1.5.

Розрахунок повної собівартості та відпускної вартості прання 1 кг білизни

Показники	Сума,грн.
Виробнича собівартість
Виробнича собівартість з урахуванням рентабельності
Загальні господарські (накладні) витрати
Повна собівартість послуг (товарної продукції)
Обсяг виробництва і реалізації послуг (кг)
Собівартість прання 1 кг білизни
Сума ПДВ
Мінімальна ціна прання 1 кг білизни
Прибуток пральні
Повна вартість послуг
Сума ПДВ
Відпускна вартість послуг
Середня ціна прання 1 кг білизни

Загальні господарські витрати складаються з витрат на рекламу послуг пральної серед населення міста, інші представницькі витрати, інших витрат і складають в середньому 2% від величини “Виробничої собівартості”. Повна собівартість послуг складається з величини “Виробничої собівартості” і “загальних господарських витрат”. Собівартість та відпускна вартість одиниці продукції визначається як відношення повної собівартості та відпускної вартості до розміру виробничої програми на місяць.

На основі калькуляції витрат необхідно згрупувати витрати пральної за економічними елементами і в залежності від зміни обсягу виробництва (розрахункові таблиці 1.6. і 1.7.). Слід обгрунтувати і проаналізувати отримані угруповання.

Таблиця 1.6.

Угрупування витрат за економічними елементами

Елементи витрат	Розмір, грн.	Структура, %
Матеріальні витрати
Заробітна плата
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація
Інші витрати
Разом

За критерієм залежності від зміни обсягу виробництва загальні витрати слід розподілити на постійні та змінні. До постійних витрат належать такі, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва. Вони повинні бути сплаченими, навіть якщо підприємство не виготовляє деякий час продукцію (послуги).

Змінні витрати, навпаки, збільшують або зменшують свою величину пропорційно до зміни обсягу виробництва.

До постійних витрат відносяться амортизаційні відрахування, орендна плата, платежі з обовязкового страхування майна підприємства, оплата праці апарату управління підприємства тощо; до змінних - витрати на матеріали, технологічне паливо, енергію, покупні ресурси і т.ін.

Таблиця 1.7.

Угрупування витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва

Групи витрат	Сума, грн.	Структура,%
Постійні - усього У тому числі: … Змінні - усього У тому числі: … Разом

Доцільно визначити показники критичного обсягу діяльності - обсягу беззбиткової діяльності, а також обсягу діяльності в зоні цільового прибутку пральної та запас фінансової стійкості підприємства, використовуючи програмно-цільовий метод планування (за методикою, наведеною вище).

Додаток 3

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, в тому числі нематеріальних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки	
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у статті 145 Податкового Кодексу України.

Додаток 3.

Стаття 275 ПКУ. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб	Ставки податку, гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
до 3	0,24
від 3 до 10	0,48
від 10 до 20	0,77
від 20 до 50	1,2	1,2
від 50 до 100	1,44	1,4
від 100 до 250	1,68	1,6
від 250 до 500	1,92	2,0
від 500 до 1000	2,4	2,5
від 1000 і більше	3,36	3,0

275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:

275.2.1. на південному узбережжі Автономної Республіки Крим  3;

275.2.2. на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим  2,5;

275.2.3. на західному узбережжі Автономної Республіки Крим  2,2;

275.2.4. на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей  2;

275.2.5. у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей  2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

275.2.6. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях  1,5.

275.3. Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Стаття 276. Особливості встановлення ставок земельного податку

276.1. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.2. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.3. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів:

276.3.1. міжнародного значення  7,5;

276.3.2. загальнодержавного значення  3,75;

276.3.3. місцевого значення  1,5.