- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
5.3. Устрій і принцип дії
СНУВАЛЬНОЇ МАШИНИ СЛ-250-Ш
Стрічкове снування складається з двох операцій: послідовне навівання стрічок на снувальний барабан і перегонка всіх стрічок з барабана на ткацький навій. У зв'язку з цим стрічкові снувальні машини крім основних механізмів, необхідних для намотування стрічок, мають ще додатковий перегінний механізм.
У процесі послідовного навівання стрічок на снувальний барабан необхідно переміщати снувальну рамку в тім же напрямку і повертати її у вихідне положення. Для цього снувальна рамка обладнана окремим електродвигуном.
Снувальний барабан має ширину 2500 мм, периметр 4 м. Найбільша товщина намотування стрічок складає 200 мм. Снувальний барабан одержує рух від електродвигуна. Пуск і зупинка барабана здійснюється замиканням і розмиканням фрикційної муфти при безупинній роботі електродвигуна. Для зупинки барабана використовується потужне двостороннє колодкове гальмо.
Мірильний валик через зубчасту передачу з'єднаний з десятковим лічильником. Перша стрічка снується за лічильником довжини з включеним лічильником числа обертів барабана. Всі інші стрічки снуються за показниками лічильника обертів.
Ділильний рядок, рядок супорта, мірильний валик з лічильником довжини стрічки закріплені на столику супорта. При намотуванні стрічки столик супорта одержує рівномірний рух уздовж барабана, чим забезпечується зсув шарів стрічки і перетин намотування стрічки має форму паралелограма. Така форма намотування стрічки попереджає спадання крайніх витків ниток, торець намотування одержує конічну форму і служить основою для наступної стрічки.
Перегінний механізм одержує рух від спеціального електродвигуна і забезпечений механізмом для підйому і зняття навою. При перегонці обертання снувального барабана відбувається за рахунок натягу ниток.
5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
Теоретична продуктивність партіонних снувальних машин:
, кг/год (4)
де v - лінійна швидкість снування, м/хв;
t - розрахунковий час роботи (1 година), хв;
m - число ниток на снувальному валику;
Т - лінійна щільність пряжі, текс.
Фактична продуктивність враховує простої устаткування:
, кг/год (5)
де ККЧ - коефіцієнт корисного часу (для партіонних снувальних машин 0,4 - 0,5).
Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
У процесі формування тканини на ткацькому верстаті основна пряжа зазнає багаторазові стираючі і розтяжні зусилля від впливу робочих органів верстата. В результаті пряжа стирається, мшиться, відокремлені волокна переплутуються між собою, наслідком чого є підвищена обривність пряжі. Ці явища ускладнюють процес ткацтва і знижують продуктивність ткацького верстата. Тому основну пряжу попередньо піддають спеціальній обробці - шліхтуванню.
Метою процесу шліхтування є надання основній пряжі більшої гладкості, міцності, стійкості до тертя і формування ткацького навою з однаковим для всіх ниток основи натягом і рівномірним розподілом щільності намотування.
Сутність процесу шліхтування полягає в просочуванні основної пряжі спеціальною клеючою речовиною - шліхтою, висушуванні її і намотуванні на ткацький навій.
Шліхтуванню піддається однониткова бавовняна, лляна, шерстяна гребінна пряжа, а також пряжа зі штучних волокон. Не шліхтується кручена пряжа, пряжа із синтетичних волокон і натурального шовку, тому що така пряжа має досить високу міцність і гладкість.