- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
Внаслідок процесів зівоутворення, прибою утокової нитки, відводу напрацьованої тканини, змотування основи з навою основа і тканина зазнають циклічних деформацій. Зміна деформації тканини викликає зміну деформації основи й навпаки. Тому основа і тканина в заправленні ткацького верстата розглядається як одне ціле в сукупності з узгодженою дією робочих механізмів і називається пружною системою заправлення (ПСЗ) верстата. Циклічна деформація розтягання ПСЗ викликає циклічні зміни натягу основи й тканини.
10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
Швидкість ткацького верстата приймається за довідковою літературою і на основі виробничого досвіду, визначається частотою обертання головного валу.
Натяг ниток основи в період прибою утоку (максимальний) і заправний натяг (мінімальний). При прибої натяг складає 100-200 сН/нит. Заправний натяг складає 0,25 від величини прибійного натягу (20-50 сН/нит).
Довжина передньої частини зіву складає приблизно 130–140 мм.
Довжина задньої частини зіву складає приблизно 300 мм.
Кут розкриття зіву складає 20.
Обривність приймається з досвіду роботи підприємств і становить у середньому 0,1 обрив на 1 м тканини.
10.5. Продуктивність ткацького верстата
Продуктивність ткацького верстата визначається кількістю тканини, виготовленої за певний час.
Теоретична продуктивність:
, м/год
де n – частота обертання головного валу верстата, хв-1;
Ру – щільність тканини по утоку, нит/см.
Фактична продуктивність:
,
де ККЧ = 0,8.
Лекція 11 зівоутворення
11.1. Поняття про зівоутворення
Нитки основи пробираються у глазки галев ремізок. При вертикальному переміщенні ремізок вверх і вниз нитки основи відхиляються від середнього рівня. Між піднятими і опущеними нитками основи утворюється простір, який називається зівом. Через зів прокладається утокова нитка. Підйом і опускання ремізок у певному порядку, а відповідно разом з ними й ниток основи, називається зівоутворенням. Зівоутворення здійснюється за допомогою зівоутворюючого механізму.
Залежно від того, у якому порядку пробрані нитки основи в ремізки і в якому порядку відбувається рух ремізок, одержують тканини різних переплетень. Чим більше використовується ремізок, тим складніше можна одержати рисунок переплетення тканини.
11.2. Параметри зіву
Середній рівень основи – це лінія, що з'єднує опушку тканини і ламельний пруток.
Висота зіву – це найбільша відстань, на яку переміщується нитка основи у вертикальному напрямку.
Довжина зіву – це відстань від опушки тканини до ламельного прутка.
Верхня гілка зіву утворюється піднятими над середнім рівнем нитками основи, нижня гілка зіву утворюється опущеними нитками основи.
Залежно від конструкції ткацького верстата і розмірів прокладача утоку можуть змінюватися параметри зіва.
У процесі зівоутворення нитки основи підлягають деформації розтягу (при відхиленні від середнього рівня вверх і вниз), деформації вигину (у зоні глазків галев, опушки тканини і ламельного прутка) і впливам сил тертя (у глазках галев ремізок).