- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
За час утворення одного зіву нитки основи займають певні положення, які називаються фазами утворення зіву.
Фаза заступа – це розташування ниток основи на середньому рівні.
Фаза розкриття зіву – це переміщення ниток основи від середнього рівня в крайнє верхнє і нижнє положення.
Фаза вистою – це вистій ремізок у крайньому верхньому і нижньому положеннях. В цей момент через зів прокладається утокова нитка. Тривалість вистою залежить від часу прокладання утокової нитки.
Фаза закриття зіву – це переміщення ниток основи із крайніх положень на середній рівень.
Після цього починається утворення нового другого зіву і так до тих пір, поки не прокладуться всі нитки утоку в рапорті переплетення. Потім знову утворюється перший зів і т.д. За один оберт головного валу верстата утворюється один зів.
Число обертів головного валу верстата, протягом якого утворюються всі зіви для прокладання утоку в рапорті переплетення (або всі нитки основи переходять знову в положення першого зіву) називається циклом зівоутворення.
11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
Зівоутворюючий механізм виконує дві задачі:
1. Здійснює рух ремізок і утворює зів у строгому узгодженні з роботою інших механізмів ткацького верстата.
2. Здійснює підйом і опускання ремізок у строго визначеному порядку згідно з рисунком переплетення (тобто створює переплетення тканини).
Існує три види зівоутворюючих механізмів: кулачкові зівоутворюючі механізми, ремізопідйомні каретки і жакардові машини.
Кулачкові (ексцентрикові) зівоутворюючі механізми застосовують для виготовлення тканин, які мають простий рисунок переплетення, тобто невеликий рапорт по утоку. Це, як правило, тканини полотняного, саржевого і сатинового переплетення. Можуть управляти рухом від 2 до 10 ремізок.
Органом, який робить переміщення ремізок, є кулачки, встановлені на спеціальному валу ткацького верстата. Кулачки мають певний профіль, який складається з виступів і виїмок, що чергуються. Послідовність виступів і виїмок визначає чергування підйомів і опускань реміз. Кожний виступ або виїмка відповідають утворенню одного зіву, отже, сума виступів і виїмок кулачка визначає рапорт переплетення по утоку.
Для виготовлення тканини будь-якого переплетення необхідно 2 і більше ремізок. Кожна ремізка одержує рух від свого кулачка.
Ремізопідйомні каретки застосовують для виготовлення тканин, що мають складний рисунок переплетення. Можуть управляти рухом до 24 ремізок, а на спеціальних верстатах до 34.
Ремізопідйомні каретки мають різні конструкції і являють собою окремий пристрій, який встановлюється на ткацький верстат збоку. Складаються із двох основних механізмів: механізм підйому ремізок і механізм керування порядком переміщення ремізок. Підйомний механізм каретки складається з ножів і гачків, які взаємодіють між собою. Передача руху ремізкам від каретки може здійснюватися за допомогою гнучких і твердих зв'язків. Механізм керування складається із призми і картону. У картоні набиваються отвори згідно із чергуванням підйомів ремізок. Отвір у картоні відповідає підйому ремізки.
Розрізняють каретки для човникових (РК-12, РКО-12) і безчовникових (СКН-14, СКР-14) верстатів.
Жакардові машини застосовують для виготовлення тканин, що мають великий рисунок переплетення (для виготовлення крупноузорчастих тканин). Машина управляє рухом не груп ниток, які пробрані в окремі ремізки, а кожною ниткою основи. Це дає можливість виготовляти тканини з різноманітними рисунками переплетень.
Жакардова машина складається із двох основних механізмів: механізм підйому (ножі і гачки) і механізм керування підйомами ниток (призма, картон).
Нитки основи пробираються у глазки лиць, які підв'язані до аркатних шнурів. Аркатні шнури з'єднуються з гачками, які взаємодіють з ножами. Ножі роблять рух вверх і вниз. Якщо гачок взаємодіє з ножем, то відповідна нитка основи піднімається і утворюється зів. Отвір у карті картону відповідає підняттю нитки основи.
Жакардова машина встановлюється зверху верстата на спеціальних стійках.
Машини діляться по кількості гачків: на 100, 200, 400, 600, 800, 1300 і більше гачків. У марці машини вказується кількість сотень гачків (Ж-8, Ж-13 і т.д.).