Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення

18.1. Тканини комбінованих переплетень

Комбінованими переплетеннями виготовляється широкий асортимент тканин. До них відносяться крепові, орнаментні і рельєфні переплетення. На лицьовій поверхні тканин комбінованих переплетень ярко виражений тканий рисунок, який може бути у вигляді геометричних фігур або дрібних рисунків.

Крепові переплетення. Характерною особливістю тканин є наявність на лицьовій поверхні основних перекриттів у вигляді зірочок, трикутників, неправильних чотирьохкутників малої величини, що створює ефект зернистості.

Існує 6 методів побудови крепових переплетень: метод негативу базового елементу в чотирьох четвертях, метод обертання елементу з квадратною матрицею, метод суміщення полотняного переплетення з будь-якою іншою базою, метод накладення одного переплетення на інше, метод перестановки ниток базового переплетення, метод розміщення ниток одного переплетення між нитками іншого переплетення.

Орнаментні переплетення. Особливістю цих переплетень є наявність на лицьовій поверхні подовжніх, поперекових смужок, прямокутників або квадратів з різних переплетень.

До орнаментних переплетень відносяться: тканини в подовжню смужку із різних переплетень, тканини в поперекову смужку із різних переплетень, тканини в клітину. При їх побудові задаються рапортом баз та шириною смужок.

Рельєфні переплетення. До них відносяться канвові, вафельні і переплетення із закріпленим настилом.

Особливістю канвових переплетень (несправжній ажур) є наявність в тканині просвітів. Просвіти отримують за рахунок використання двох видів переплетень: полотняного, яке має велику уробітку, та основних і утокових репсів, які мають іншу уробітку. Для побудови несправжнього ажуру використовують метод негатива у чотирьох четвертях.

Особливістю вафельних переплетень є наявність на тканині ромбовидних комірок. Частіше всього такими переплетеннями виготовляють штучні вироби: рушники, скатертини, серветки. Комірки на тканині отримують в результаті використання додаткових основних перекриттів у діаметрально протилежних кутах ромбу. Базою для побудови служать ромбовидні саржі.

Особливістю переплетень із закріпленим настилом є наявність на лицевій поверхні рубчиків, а на виворітній поверхні довгих утокових настилів. Ці тканини мають велику щільність по основі, їх формування на верстаті досить складне, тому асортимент невеликий – частіше це тканини дитячого асортименту (панамки). Базою для побудови служать утокові репси і саржі з великим рапортом по основі, основні репси з великим рапортом по утоку. Так як тканина, яка має довгі основні або утокові настили, не дуже міцна, рихла, то для збільшення її міцності довгі утокові настили на лицевій поверхні закріплюються за допомогою полотняного переплетення.

18.2. Тканини складних переплетень

Тканини складних переплетень формуються з використанням трьох і більше систем ниток.

До складних тканин відносяться:

- півторашарові тканини (3 системи ниток);

- двошарові тканини (4 або 5 систем ниток);

- багатошарові тканини (від 6 до 24 систем ниток);

- мішкові (порожнисті) тканини;

- тканини багатократної ширини;

- ажурні тканини (3 системи ниток);

- тканини піке (3 або 4 системи ниток);

- утокововорсові тканини (3 системи ниток);

- основоворсові тканини (3-5 систем ниток);

- петельні (махрові) тканини (3 системи ниток).

При побудові рисунку переплетення складних тканин користуються схематичним зображенням, при якому нитки основи зображуються товстою лінією, нитки утоку тонкою лінією. Зв'язок між нитками показують стрілками, які завжди направлені від основи до утоку.

Півторашарові тканини бувають двох видів: з додатковою основою (2 системи основи і 1 система утоку) і з додатковим утоком (1 система основи і 2 системи утоку). Півторашарові тканини з додатковою основою будують на основі переплетень з основним ефектом (основні саржі, атласи), з додатковим утоком – на основі переплетень з утоковим ефектом (утокові саржі, сатини). Такими переплетеннями виготовляють тканини костюмного і пальтового асортименту, ковдри.

Мішкові тканини виготовляють з двох систем основних ниток і двох систем утокових ниток. Зв'язок між верхнім і нижнім шаром відбувається тільки на початку і в кінці заправлення тканини на ткацькому верстаті. Після зняття з верстата тканина представляє собою довгий мішок. Тому ці тканини відносяться тільки до класу технічних: пожежні рукава, фільтри, тарні і пакувальні тканини.

Тканини багатократної ширини мають зв'язок між шарами тільки з одного боку заправлення на верстаті. Ці тканини виготовляються у вигляді складеного у 2 або 3 рази полотна, тому після зняття тканини з верстата і розправлення ширина її збільшується відповідно у 2 або 3 рази. Тому ці тканини мають специфічне призначення: полотна для картин, для екранів кінотеатрів, театральні завіси, полотна для діорам, панорам і т. ін.

Двошарові тканини мають між шарами перев’язки різних видів. Такі тканини бувають двосторонніми і дволицьовими. Нижній шар як правило застосовують для підвищення теплоізоляційних властивостей тканини. Тому такі тканини відносяться до костюмного і пальтового асортименту, штучних виробів (пледи, ковдри).

Багатошарові тканини із-за великої кількості шарів використовуються в якості технічних тканин: бельтингові тканини, приводні ремені. транспортувальні стрічки.

Тканини піке – це двошарові тканини, але вони виділені в окрему групу із-за особливостей їх формування. Лицьова поверхня тканини має полотняне переплетення, але на лицьовій поверхні виділяються об’ємні рельєфні узори частіше геометричної форми. Ці узори утворюються за рахунок різного натягу двох систем основи: корінна основа має більший натяг, ніж ґрунтова. Тканини піке за зовнішнім виглядом нагадують стьобану ковдру.

Ажурні тканини мають відмінну особливість – переміщення однієї системи основних ниток, яка називається перевивною, не тільки у вертикальній площині при формуванні тканини, але й в горизонтальній площині відносно центру, яким є стоєві нитки основи. Уток завжди розташований над стоєвими нитками основи і під перевивними. Асортимент ажурних тканин – блузочні або технічні.

Ворсові тканини мають на лицьовій поверхні вертикально розташовані ворсинки з ниток основи або утоку. Ворсові тканини бувають двох видів: утокововорсові і основоворсові. В утокововорсових тканинах ворсинки утворюються за допомогою ниток утоку в опорядженні. В основоворсових тканинах ворс формується за допомогою ниток основи як в опорядженні, так і на ткацькому верстаті.

Петельні тканини мають петлі на лицьовій і виворотній стороні, які нагадують ворс. Але густота петель значна менша, а висота петель більша і вони розташовані нахилено до площини тканини. Ці тканини виготовляють, як правило, з бавовняної пряжі і виконують у вигляді штучних виробів (рушники, простирадла, серветки та ін.).