12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів

Залежно від способу введення утоку в зів механізми введення утоку можна розділити на дві основні групи:

1. Бойові механізми. Призначені для надання човнику необхідної швидкості і напрямку руху. Застосовуються на човникових ткацьких верстатах (кулачкові бойові механізми) і верстатах з мікропрокладачем типу СТБ (бойовий механізм торсіонного типу).

2. Механізми для переміщення утокової нитки. Застосовуються на безчовникових ткацьких верстатах.

12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів

Бойовий механізм човникового верстата. Механізм має двостороннє розташування на верстаті, так як прокладання утоку здійснюється човником з обох сторін (безперервне прокладання). Під час розгону човника на нього діє деталь бойового механізму – гонок, який установлений на погонялці, і човник рухається в зіві за інерцією.

Механізм одержує рух від двох бойових кулаків, встановлених на середньому валу верстата. Кулаки повернені один відносно одного на 180. Це означає, що за кожний півоберт середнього вала відбувається один удар погонялки.

Бойовий механізм торсіонного типу верстата СТБ. Суттєво відрізняється від бойових механізмів човникових верстатів. Розгін прокладача утоку здійснюється за рахунок пружного моменту закрученого торсіонного валу, який при розкручуванні також передає рух погонялці з гонком. Гонок прокидає прокладач утоку через зів. Величина кута закручування цього валу визначає силу бою.

Лекція 13 прибій утокової нитки

13.1. Поняття про прибій утокової нитки

Прибій утоку – це переміщення утокової нитки відносно основних ниток з метою формування нового елементу тканини.

Прибій утокової нитки здійснюється батанним механізмом, основний робочий орган якого – бердо – безпосередньо діє на утокову нитку і переміщує її до опушки тканини. При такому способі прибій утокової нитки проводиться одночасно по всій ширині верстата – фронтальний прибій.

Прибій утокової нитки складається з наступних послідовних етапів:

1. Переміщення утокової нитки бердом у фазі закриття зіву до моменту заступа. При цьому утокова нитка вільно переміщується по нижній гілкам зіву, без опору руху берда.

2. Переміщення утокової нитки у фазі відкриття нового зіву (з моменту заступа) до опушки тканини. Починається взаємодія ниток основи з утоком. При цьому нитки основи і утоку вигинаються, зминаються, між ними виникають сили тертя.

3. Переміщення утокової нитки разом з опушкою тканини до кінця руху берда (до крайнього переднього положення). При цьому сили опору переміщенню зростають до максимуму, зминання й вигин ниток збільшується.

4. Бердо відходить у заднє крайнє положення. У цей момент зів повністю відкривається і у нього прокладається нова утокова нитка.

13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів

Батанні механізми, які застосовуються у ткацькому виробництві, діляться на кривошипні і кулачкові.

Кривошипний батанний механізм встановлюється на човникових ткацьких верстатах типу АТ. Він має просту конструкцію, високий ККД і являє собою чотирьохланковий кривошипний механізм, який складається з наступних ланок: кривошип 1, поводок 2, лопать батану 3 і рама верстата 4.

Батан одержує коливальний рух від головного валу через кривошип і поводок. Він служить напрямною для польоту човника через зів, утримує човник у спокійному стані за межами зіву під час прибою утокової нитки і прибиває бердом утокову нитку до опушки тканини. Напрямними площинами для човника під час його руху через зів служать бердо і склиз батану. На лопатях батану, розташованих із двох сторін верстата, кріпиться дерев'яний або металевий брус. Бердо встановлюється в пазу бруса, а склиз наклеюється на верхню частину бруса. Під час польоту через зів човник притискається до берда і сковзає по його площині. На кінцях бруса батану встановлені човникові коробки, в яких утримується човник під час прибою уточини.

Кулачковий батанний механізм встановлюється на безчовникових ткацьких верстатах. Батан одержує рух від кулачків, закріплених на головному валу верстата. Один кулачок переміщує батан у переднє положення, а другий – у заднє. Профілі кулачків забезпечують досить тривалий вистій батану в крайньому задньому положенні, коли відбувається політ прокладача в зіві. На батані, крім берда, жорстко закріплені напрямні гребінки, призначені для напрямку руху прокладачів утоку. Увесь механізм привода батану укладений у коробку, заповнену маслом. Кулачковий батанний механізм має полегшену конструкцію, що забезпечує роботу при високих швидкостях головного валу верстата.