- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
15.2. Запобіжні механізми
З метою запобігання утворенню браку тканини на ткацьких верстатах встановлюють запобіжні механізми: основоспостерігачі, утокові вилочки, утокові щупи, а також запобігачі поламок деталей при неправильній роботі ланок механізмів.
Основоспостерігач призначений для контролю обриву одиночної основної нитки і використовується на всіх типах ткацьких верстатах. Найбільше розповсюдження мають ламельні основоспостерігачі механічної і електричної дії. На декількох ламельних рейках розташовуються ламелі, в кожну з яких просувається основна нитка (верстат СТБ). Ламелі висять на нитках і при обриві нитки основи ламель падає на рейку і замикає електричний ланцюг Верстат зупиняється.
Утокові вилочки попереджають утворення пороків у тканині при обриві утокової нитки або сході її з пакування. Вони встановлюються в різних місцях: на вході в зів і виході із зіву (бокові вилочки), посередині зіву (центральна вилочка) і зупиняють ткацький верстат при обриві утокової нитки.
Замковий механізм попереджає масовий обрив ниток основи на човникових верстатах у випадку зупинки човника в зіві. Замковий механізм гасить кінетичну енергію батана шляхом удару в ланки амортизатора. Човник зупиняється до підходу до опушки тканини і обриву ниток основи не відбувається.
Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
16.1. Основні технологічні операції
ПРИЙМАЛЬНО-КОНТРОЛЬНОГО ВІДДІЛУ
Знята з верстатів сувора тканина надходить у приймально-контрольну ділянку ткацького виробництва. Тут проводиться облік виготовлення окремих ткачів і всього виготовлення в зміну, визначається сортність тканини і виявляються пороки зовнішнього вигляду, проводиться чищення тканини від пуху, ниток, вузлів.
Сортність тканини визначається у відповідності зі стандартами за наявністю пороків зовнішнього вигляду, за фізико-механічними показниками і за міцністю фарбування (для пістрявих тканин). Пороки виявляються при перегляді лицьової поверхні тканини на бракувальних столах. Діляться на дві групи: розповсюджені (по всьому куску тканини) і місцеві.
16.2. Устаткування для обліку і контролю
СУРОВИХ ТКАНИН
Для візуального розбракування, промірювання, розкладки, накатки і перекочування сурових тканин застосовуються бракувально-облікові машини типу БУ-2, Б-180 і агрегатно-потокова лінія «Стема».
АПЛ «Стема» комплектується з наступних машин: бункер для зберігання рулонів тканин, розкочувального пристрою, швейної машини, стригальної машини ( для стрижки і чищення тканини), бракувальної машини (2 або 3 стола для контролю якості тканини), машини для чищення сурових тканин, міжопераційні компенсатори тканини, мірильно-складальної машини або накатного пристрою. Залежно від асортименту тканини комплект АПЛ може мінятися. Швидкість руху тканини становить від 50 до 100 м/хв.
На машині БУ-2 тканина з рулону подається через систему напрямних валиків на оглядовий стіл. Стіл розташований похило і має скляну поверхню, яка освітлюється із внутрішньої сторони. Потім тканина огинає напрямний валик і укладається розкладачем у вигляді книжки. Швидкість руху тканини до 50 м/хв.