- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
Для човникових ткацьких верстатів утокову пряжу перемотують на утокові шпулі. Утокові шпулі мають різну форму і розміри в залежності від розмірів і конструкції човників.
Намотування пряжі на утокові шпулі відбувається конічними шарами, що полегшує її змотування при прокладанні в зіві.
При перемотування утокової пряжі необхідне сполучення трьох рухів: обертального – для намотування пряжі на шпулю, зворотно-поступального – для розкладання витків в шарі намотування, поступального – для зміщення шарів вздовж осі пакування. Ці рухи здійснюються намотувальним органом (веретеном) і розкладаючим органом (нитководієм або шпулею).
9.4. Устаткування для перемотування утоку
Перемотування утокової пряжі на човникові шпулі є найбільш автоматизованим процесом підготовки пряжі до ткацтва. Для перемотування використовують в основному утоково-мотальні автомати типу УА-300. Зняття напрацьованої шпулі, встановлення нової шпулі і намотування пряжі на шпулю виконуються автоматично. Мотальниця лише заповнює магазин порожніми шпулями, ліквідує обриви ниток і міняє сформовані бобіни.
Автомати УА-300 є односторонніми водковими утоково-мотальними автоматами для намотування утокової пряжі на шпулі довжиною від 160 до 210 мм. Відстань між веретенами автомата 300 мм. Складається з двохсекцій, у кожній з яких 6 голівок. Кожна голівка рухається від самостійного механізму. Вхідним пакуванням є бобіна. Шпулі затискаються між двома шпинделями горизонтально. Шпулі мають обертальний рух, а нитководій – зворотно-поступальний і поступальний одночасно. Частота обертання ведучого шпінделя 6000-12000 хв-1. Швидкість перемотування залежить від виду ниток, що перемотуються, та їх лінійної щільності. Натяжний прилад складається з двох пар гальмівних дисків, які навантажені пружинами. Передача руху до голівок автомата здійснюється від загального електродвигуна. При обриві або сході утокової нитки обертання шпулі припиняється завдяки дії механізму самозупинки. Зміна напрацьованої шпулі відбувається при зупинці ведучого шпінделя.
9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
1. Лінійна швидкість при перемотуванні на утоково-мотальних автоматах:
,
м/хв
де v1 – швидкість поступального руху утокового пакування;
v2 – переносна швидкість руху нитки (залежить від діаметру намотки на шпулю і від частоти обертів веретена).
2. Натяг нитки при перемотуванні створюється натяжними приладами і не перевищує 8% від міцності нитки.
3. Щільність намотування.
Щільність намотування нитки на утокову шпулю складає 0,45 - 0,6 г/см3 для бавовняної пряжі різної товщини.
При виготовленні тканин на безчовникових ткацьких верстатах технологічні параметри перемотування розраховуються так само, як і для основної пряжі.
9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
Теоретична продуктивність автомата:
,
кг/год (8)
де v - лінійна швидкість перемотування пряжі, м/хв;
t - розрахунковий час роботи (1 година), хв;
k - число веретен на машині;
Т - лінійна щільність пряжі, текс.
Фактична продуктивність враховує простої устаткування:
, кг/год (9)
де ККЧ - коефіцієнт корисного часу.
