- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
Швидкість шліхтування залежить від випарної здатності шліхтувальної машини, лінійної щільності ниток, числа ниток в основі.
Натяг ниток при шліхтуванні визначається за формулою:
, Н. (6)
Відсоток істинного приклею для бавовняної пряжі складає від 3 до 9%. Розраховується за формулами виходячи з заправних параметрів тканини.
Рецепт шліхти. Для одержання необхідного відсотка приклею шліхта повинна мати певну концентрацію. Тому при побудові рецепта шліхти визначають концентрацію шліхти з урахуванням лінійної щільності пряжі і речовини, яка використовується в якості клеючої. В залежності від виду клеючого матеріалу у рецепт шліхти включають допоміжні матеріали, маса яких розраховується виходячи з маси клеючого матеріалу, відповідно до рекомендацій у довідковій літературі.
Вологість шліхтованої основи є важливим параметром, який впливає на обривність ниток основи. Вологість повинна мати оптимальну величину (для бавовняної пряжі 10%), яка строго контролюється. Приймається з довідкової літератури.
Тиск у жалі валів впливає на величину істинного приклею і фізико-механічні властивості пряжі. Визначається за формулою в залежності від концентрації шліхти і величини істинного приклею.
Щільність намотування приймається відповідно до рекомендацій довідкової літератури і складає 0,5 - 0,52 г/см3.
Обривність при шліхтуванні приймається з досвіду роботи підприємств і складає 1 обр./млн. м нитки.
Витяжка при шліхтуванні складає 1...1,5 %.
6.7. Мета і сутність процесу емульсування
Метою процесу емульсування є усунення електризації основ із синтетичних ниток (наприклад, капрону) або підвищення гладкості шерстяної апаратної пряжі. Сутність емульсування полягає в нанесенні на поверхню пряжі спеціальної емульсії.
Емульсування може проводитися як на шліхтувальних машинах, так і на спеціальних перегонно-емульсуючих машинах типу МПЕ, які призначені для емульсування, підсушування і навивання основи на ткацький навій або просто для перегонки основи на ткацький навій (формування ткацького навою з партії снувальних валиків). Основна пряжа змотується зі снувальних валиків, установлених на стійках машини, проходить через емульсуючий апарат, розділове поле і намотується на ткацький навій.
Якщо основа не емульсується, то процес називається сухою перегонкою.
Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
7.1. Типи шліхтувальних машин
В залежності від устрою сушильної частини шліхтувальні машини поділяються на три типи:
- барабанні машини, на яких основа просушується контактним способом при торканні з нагрітою поверхнею сушильних барабанів (використовуються для сурових бавовняних основ);
- камерні машини безконтактного сушіння, на яких основа просушується в спеціальних камерах нагрітим повітрям (використовуються для кольорових бавовняних, шерстяних основ і основ зі змішаної пряжі);
- машини комбінованого сушіння, на яких основа просушується спочатку в камері, а потім при торканні з нагрітою поверхнею барабанів.